Сойка
| Сойка | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
|
||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
|
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
| Garrulus glandarius (Linnaeus, 1758) |
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
|
Зміст |
[ред.] Загальні характеристики
Сойка (Garrulus glandarius), птах родини воронових, відіграє роль "поліцейського лісів": вона завжди на сторожі, своїм скрипучим голосом подає знак лісовим мешканцям про появу людини набагато раніше чим людина її помітить. Довжина тіла близько 34 см, вага 147 — 196 г. В природі сойка уникає відкритих місць, більше полюбляє перельоти з крони на крону. По землі пересовується невпевненими стрибками, тому внизу довго не затримується. Також сойка має здатність переймати звуки інших птахів.
[ред.] Ареал
Сойка поширена майже по всій Європі, в Північній Африці, Малій Азії, на Кавказі, у Північному Ірані, південній частині Сибіру, на Сахаліні, в Кореї, Китаї та Японії. В Україні — осілий птах Полісся, Лісостепу, Карпат і Криму; в час зимових мандрівок залітає і в степові райони.
[ред.] Місця проживання
Сойка переважно мешканець лісів, селиться у всіх його типах, віддаючи перевагу старим деревам. Також її можна зустріти в посадках та у старих парках.
[ред.] Розмноження
Вже у квітні сойки починають будівництво гнізда на листяному або хвойному дереві у яке відкладає 5-8 яєць. Висиджують яйця як самець так і самиця протягом 16-17 діб. Через три тижні пташенята покидають гніздо.
[ред.] Харчування
Сойка живиться рослинною та тваринною їжею. Останньою особливо при годуванні пташенят, це можуть бути безхребетних та хребетних, наприклад полівок, дрібних птахів і т.д. Сойка вважається одним з найбільших ворогів дрібних птахів, вона розоряє їхні гнізда, випиває яйця та викрадає пташенят. З часом в її раціоні з'являється все більше рослинної їжі, це жолуді, букові та лісові горіхи а також різноманітні ягоди.
[ред.] Галерея
[ред.] Література
- "Певчие птицы". Текст Штястного К. Ілюстрації Роба П. Прага "Артия". 1986р. (перекладено)