Бенуа Сокаль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Сокаль Бенуа)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сокаль (прізвище).
Бенуа Сокаль
фр. Benoît Sokal
Ім'я при народженні фр. Benoît André Sokal[1]
Народився 28 червня 1954(1954-06-28)[3][4][…]
Схарбек, Брюссельський столичний регіон, Бельгія[1]
Помер 28 травня 2021(2021-05-28)[2][1] (66 років)
Вітрі-ле-Реймс, Марна, Франція[1][6][7]
·хвороба[8]
Країна  Бельгія[9]
 Франція
Діяльність художник коміксів, письменник, video game designer, унаочнювач, карикатурист, сценарист коміксів, режисер, сценарист комп'ютерних ігор
Галузь комікс[10], образотворче мистецтво[10] і відеогра
Alma mater Institut Saint-Lucd[11][12][13]
Знання мов французька[10][14]
Заклад À Suivred і Microids
Magnum opus Inspector Canardod і Le Vieil Homme qui n'écrivait plusd
Нагороди
IMDb ID 1785811

Бенуа́ Соќа́ль (фр. Benoît Sokal; 28 червня 1954, Брюссель, Бельгія — 28 травня 2021) — художник коміксів і автор таких ігор як: Amerzone, серії Syberia, Paradise, Sinking Island. Найзнаніший як творець культового квесту «Syberia».

Біографія[ред. | ред. код]

У 1974 році закінчив Інститут Св. Люка в Брюсселі. Має корені з України.[15]. Один з провідних європейських авторів, що працюють в жанрі графічної новели. Був серед перших, хто почав розфарбовувати свої картини за допомогою комп'ютера. З 1996 року почав працювати з 3D-графікою.

Вперше заявив про себе у світі комп'ютерних ігор проєктом Amerzone, що отримав на фестивалі «Imagina'99» престижну премію «PixelINA Award». Сокаль брав участь у всіх стадіях створення гри: графіка, діалоги і загальне керівництво проєктом.

У листопаді 1999 року Сокаль опублікував колекцію начерків та ескізів до цієї гри, назвавши книгу «Свідчення дослідника» (фр. «Le testament de l'explorateur»).

У 2001 році розпочав керувати роботою над новим проєктом — комп'ютерною грою «Syberia», виданої згодом компанією «Microïds» і що отримала безліч нагород в усьому світі.

Надалі Сокаль організував власну компанію «White Birds Productions», яка в 2006 році випустила свою першу гру — «Paradise». У квітні 2009 року заявив про початок робіт над продовженням серіалу Syberia — грою Syberia III.

Свій шлях у мистецтві Бенуа почав з французького журналу «A Suivre», в якому публікувалися комікси про інспектора Канардо. Цього незвичайного героя, що перетворився майже на символ, придумав і намалював молодий Сокаль. Перекладені більш ніж на 10 мов і опубліковані видавництвом Casterman, збірники коміксів про Канардо завоювали у всій Європі величезну популярність. Знайомство Бенуа з комп'ютерною графікою почалося тільки в 90-х роках двадцятого сторіччя.

Спершу він почав обробляти свої нариси в редакторі Photoshop, а в 1994 році серйозно захопився тривимірною графікою і моделюванням.

Першим інтерактивним проєктом Сокаля став Amerzone. Цьому проєкту він присвятив близько чотирьох років своєї роботи, заслужено отримавши Премію Pixel-INA, в категорії «Ігри» на фестивалі Imagina 99. Бенуа Сокаль став, без сумніву, першим автором коміксів, який розробив і застосував систему створення відеоігор.

Після успішного дебюту Бенуа продовжив кар'єру розробника у стінах компанії Microïds, і в 2002 році з-під його пера вийшла Syberia, що принесла своєму творцю світову популярність. На відміну від інших авторів, він брав дуже активну участь в роботі над кожним етапом створення Syberia: розробка, графіка, діалоги. У 2002 році Phenix Awards в області відеоігор визнає Бенуа Сокаля «людиною року». У листопаді того ж року у співпраці з Жераром Лемарен він публікує у видавництві Casterman книгу «Syberia. Естетика ігри», яка одночасно стала збіркою малюнків і філософських нарисів, присвячених відеогрі. У 2002 році Syberia була визнана в США пригодницької грою року. У квітні 2004 року вийшла у світ Syberia 2, продовження і завершення пригод Кейт Вокер в країні Syberia.

У 2004 році співпраця сценариста та письменника з Microïds припинилася. За рік до цього Бенуа разом з найближчими товаришами, Олівером Фонтіне, Жаном-Філіпом Мессіаном і Майклом Бемсом, заснував власну студію White Birds Productions, яка була закрита в 2011 році через банкрутство.

За час свого існування компанія випустила такі проєкти, як:

Особисте життя[ред. | ред. код]

У вільний час Бенуа захоплюється риболовлею. Хоча Сокаль знаний як художник, дизайнер і сценарист, його «блакитна мрія» — зняти свій фільм.

Помер 28 травня 2021 року після довготривалої боротьби з хворобою.[16]

Бібліографія[ред. | ред. код]

Комікси[ред. | ред. код]

Всі перелічені нижче комікси, а також артбуки були видані видавництвом Casterman, за винятком Silence, on tue!, яка була видана Nathan.

  • з 1978: Inspector Canardo - було видано двадцять шість альбомів, у тому числі десять у співпраці з Паскалем Ренолдом.
  • 1988: Sanguine - у співпраці з Аленом Попульєром
  • 1990: Silence, on tue! - у співпраці з Франсуа Рів’є
  • 1996: Le Vieil Homme qui n'Écrivait Plus
  • 2005-2007: Paradise - 4 томи, серія коміксів, за якою також була створена відеогра, сценарист Бенуа Сокаль, художники Брайс Бінгоно та Жан-Франсуа Брукнер
  • 2010-2014: Kraa - 3 томи
  • 2017: Aquarica - коміксова адаптація запланованого однойменного художнього фільму. Розроблена у співпраці з Франсуа Шуйтеном

Артбуки[ред. | ред. код]

  • 1999: Amerzone: Souvenirs d'une expédition - Бенуа Сокаль
  • 2002: Syberia: Esthétique du jeu - Бенуа Сокаль та Жерар Лемаріє
  • 2006: Lost Paradise of Maurania - Бенуа Сокаль та Жерар Пангон
  • 2017: Tout l'art de Syberia - Бенуа Сокаль та Себастьян Флох

Проєкти[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д Fichier des personnes décédées
  2. ↑ а б Mourning Benoît Sokal
  3. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #115274448 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ SNAC — 2010.
  5. ↑ Lambiek Comiclopedia — Lambiek, 1999.
  6. ↑ https://www.comics.org/creator/996/
  7. ↑ https://www.noosfere.org/livres/auteur.asp?numauteur=2147210322
  8. ↑ https://www.tf1info.fr/culture/benoit-sokal-dessinateur-belge-et-createur-de-l-inspecteur-canardo-est-mort-2187392.html
  9. ↑ RKDartists
  10. ↑ а б в Czech National Authority Database
  11. ↑ https://www.actuabd.com/Alain-Goffin-J-etais-plus-attire-par-le-graphisme-la-typo-la-video-l-animation
  12. ↑ https://www.actuabd.com/Deces-de-Benoit-Sokal-le-createur-de-Canardo-et-du-jeu-video-Syberia
  13. ↑ http://bdzoom.com/168010/patrimoine/benoit-sokal-disparition-d%E2%80%99un-auteur-multimedia/
  14. ↑ CONOR.Sl
  15. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 червня 2013. Процитовано 5 червня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  16. ↑ Microids (29 травня 2021). Mourning Benoît Sokal. Microids (en-GB) . Архів оригіналу за 29 травня 2021. Процитовано 31 травня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Офіційний сайт [Архівовано 16 квітня 2011 у Wayback Machine.] (фр.)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бенуа_Сокаль&oldid=41186118