Соколине полювання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Полювання з яструбом (Parabuteo unicinctus)).

Соколине полювання або соколині лови — різновид полювання з використанням приручених хижих птахів переважно з ряду соколоподібних (родин соколових і яструбових) для ловіння здобичі. Спортивне чи промислове полювання з птахами називають соколярством чи сокольництвом.

Мисливці, які займаються соколиним полюванням називають сокольниками

Інколи полювання з птахами називають відповідно до назви мисливського птаха: яструбиними чи орлиними ловами. Проте більшість посібників з полювання з птахами відносить їх до різновидів соколиного полювання.

Культура соколиного полювання була розвинена практично в усіх країнах Євразії та деяких регіонах Північної Америки. Проте із розвитком сільського господарства та збільшенням питомої ваги вогнепальної зброї у мисливстві соколине полювання занепало.

Історія[ред.ред. код]

Соколині лови. Мініатюра з Манесського кодексу.

В Західній Європі соколине полювання набуло розквіту за часів правління Людовика XIII. Лови поділялися на декілька частин, залежно від «напусків» і птахів, на яких велося полювання. Кожна частина таких ловів очолювалася окремим королівським сокольником.

В Московії, в роки правління цяря Олексія Михайловича соколине полювання вважалося основною монаршою забавою. На «дворах розваг» в селах Коломенське і Семенівське під Москвою утримувалося понад 3000 різних мисливських птахів. Вони були класифіковані по «статтях», які очолювали «керівні» сокольники. Останні мали під собою «рядових» соколіьників, кречетнків, яструбників. Перехід «рядових» у «керівні» супроводжувався пишною церемонією, що була визначена в «Уряднику сокольничого шляху». Окрім цих сокольників в системі московського соколярства були посади сокольників ловчих, які наглядали за привозом птахів, пташиних стрільців, які забивали дичину для царського столу і були приписані до кречатні, місця зберігання і годівлі птахів, а також клобучечний майстер, який виготовляв клобучки.

Перебіг[ред.ред. код]

Мисливських птахів носять на руці, яку захищає рукавиця з замші чи м'якої шкіри. Для переносу декількох птахів використовують клітку, яку носять на плечах. На ноги мисливських птахів одягають опутенки — шкіряні чи суконні кільця; в опутенки просувають довжик — ремінець для закріплення птаха на рукавиці; на ноги чи хвіст птаха прив'язуються бубонці, щоб він не міг заховатися в кущах зі здобиччю. Перед ловами на голову птахів надягають клобуки — особливі шапочки, які закривають їм очі. В середньовіччі також використовувалися пишно оздоблені нагрудники і нахвісники для птахів в якості прикрас. Здобич відбирають у птахів за допомогою вабила, яким також приманють птаха, що промахнувся.

Найсприятливіша для соколиних ловів пора року — осінь, хоча часто лови проводять навесні і влітку. Зазвичай, мисливські птахи потребують відпочинку, тому їх слід використовувати через день, не додовдячи до перевтомлення.

Мисливські птахи[ред.ред. код]

  • Соколи
Балабан
Сокіл-сапсан
Кречет
Підсоколик великий
Підсоколик малий
  • Яструби
Яструб великий
Яструб малий
  • Орли
Беркут
  • Сови
Пугач
Сипуха

Мисливське знаряддя[ред.ред. код]

  • Рукавиця — знаряддя, що захищає руку мисливця від кігтів мисливського птаха.
  • Клобук — шкіряний ковпачок на голову мисливського птаха, що закриває йому очі.
  • Вабило — знаряддя з прив'язаних до мотузки одного-двох крил для приманювання мисливського птаха та відбирання у нього здобичі.
  • Опутенки — шкіряні чи суконні кайданики на ноги мисливського птаха.
  • Довжик — ремінець для опутенок для закріплення мисливського птаха на рукавиці.
  • Бубонці — брязкальця для визначення місцезнаходження мисливського птаха, що вилетів за здобиччю.
  • Карабін (вертлюг)
  • Сумка
  • Стилет


Посилання[ред.ред. код]