Соколов Григорій Ліпманович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Григорий Ліпманович Соколов (Григорий Липманович Соколов, нар. 18 квітня 1950, Ленінград) — російський піаніст, лауреат Першої премії III Міжнародного конкурсу імені П. І . Чайковського, професор Санкт-Петербурзької консерваторії.

Біографія[ред.ред. код]

Почав навчання музиці у віці п'яти років, а в сім був прийнятий в спеціальну музичну школу при Ленінградській консерваторії по класу фортепіано. Навчався спеціальності у Л. І. Зеліхман.

В 1973 році закінчив Ленінградську консерваторію по класу М. Я. Хальфін.

З першим сольним концертом виступив в 12 років, а в 16 років, в 1966 році став переможцем Міжнародного конкурсу імені П. І . Чайковського. З тих пір концертує по всьому світу, віддаючи перевагу гастролі в Європі.

В 2003 та 2004 рр.. двічі поспіль був удостоєний Премії Франко Абб'яті.

Творчість[ред.ред. код]

Григорій Соколов володіє віртуозною технікою, яскравою індивідуальністю, глибиною інтерпретацій. Віддає перевагу сольні концерти, але іноді виступає з оркестром. Дає близько 80-ти концертів в рік, змінюючи програму двічі. Записується вкрай рідко.

На думку піаністки Олександри Юозапенайте, піанізм Соколова — це «щасливе поєднання двох світів: європейської рафінованості, упорядкованості і гармонії, а також контрольованої зсередини слов'янської емоційності, шляхетної, що не переливається через край. Обидва світи ідеально уживаються між собою в зрілому і досвідченому митцеві»[1].

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]