Соленоїд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Магнітне поле соленоїда

Солено́їд (від грецьк. solen — трубка, eidos — вид) — це фізичний прилад, котушка проводу, намотаного на циліндричну поверхню. Якщо довжина соленоїда набагато більша його діаметра, то при протіканні струму всередині котушки виникає однорідне магнітне поле спрямоване вздовж осі.

B = \mu_0 n I \, (СІ), B = \frac{4\pi}{c} n I (СГС),

де \mu_0 — магнітна проникність вакууму, n — число витків на одиницю довҗини, I — сила струму в обмотці соленоїда. Індуктивність соленоїда:

L = \mu_0 n^2 V (СІ), L = 4\pi n^2 V (СГС),

де V — об'єм соленоїда.

Соленоїд застосовуються як електромагніт, поступальний силовий електропривод.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]