Соленоїд
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Солено́їд (від грецьк. solen — трубка, eidos — вид) — це фізичний прилад, котушка проводу, намотаного на циліндричну поверхню. Якщо довжина соленоїда набагато більша його діаметра, то при протіканні струму всередині котушки виникає однорідне магнітне поле спрямоване вздовж осі.
де μ0 — магнітна проникність вакууму, n — число витків на одиницю довҗини, I — сила струму в обмотці соленоїда. Індуктивність соленоїда: L = μ0n2V (СІ), L = 4πn2V (СГС), де V — об'єм соленоїда.
[ред.] Див. також
[ред.] Посилання
- Interactive Java Tutorial: Magnetic Field of a Solenoid National High Magnetic Field Laboratory
- Solenoid Basics for Robotics
- Discussion of Solenoids at Hyperphysics
- Basics of Rotary Voice Coils
(
(
