Солинська ГЕС-ГАЕС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Солинська ГЕС)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Солинська ГЕС
Вид на греблю
49°23′44″ пн. ш. 22°27′11″ сх. д. / 49.39567000002777775° пн. ш. 22.45317900002777733° сх. д. / 49.39567000002777775; 22.45317900002777733Координати: 49°23′44″ пн. ш. 22°27′11″ сх. д. / 49.39567000002777775° пн. ш. 22.45317900002777733° сх. д. / 49.39567000002777775; 22.45317900002777733
Країна Польща
Стан діюча
Річка Сян
Початок будівництва 1961
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1969
Основні характеристики
Установлена потужність 200 (до модернізації 136)  МВт
Середнє річне виробництво 200 (до модернізації 112)  млн кВт·год
Тип ГЕС греблево-руслова, гідроакумулююча
Розрахований напір 60  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 4 CKD Blansko (з них 2 оборотні)
Основні споруди
Тип греблі гравітаційна бетонна
Висота греблі 82  м
Довжина греблі 664  м
Власник PGE Polska Grupa Energetyczna
Сайт solina.pl
Солинська ГЕС-ГАЕС. Карта розташування: Польща
Солинська ГЕС-ГАЕС
Солинська ГЕС-ГАЕС
Мапа
Мапа
CMNS: Солинська ГЕС-ГАЕС у Вікісховищі

Солинська ГЕС-ГАЕС (пол. Elektrownia Solina) — гідроелектростанція в Польщі на річці Сян. Розташована у гміні Солина.

Історія[ред. | ред. код]

Перші плани будівництва греблі в регіоні виникли ще в 1921 році, коли виникла ідея будівництва невеликої споруди біля села Мичковці. Проте проект посувався неспішно, а з початком Другої світової війни його припинили. По закінченні війни плани переглянули та створили проект будівництва греблі в Солині. Однак повоєнні зміни кордонів зробили Сян прикордонною річкою, що ускладнювало будівництво.

Після обміну територіями з СРСР у 1951 році обидва береги Сяну знову стали у складі Польщі, а через десять років нарешті розпочались роботи з будівництва греблі. Вони були завершені в 1969-му і коштували 1 500 000 000 злотих[1].

Первісно потужність ГЕС становила 136 МВт. Після проведеної у 2000—2003 роках модернізації вона зросла до 200 МВт за рахунок встановлення двох оборотних турбін, що надало станції можливості гідроакумуляції.[2]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 1951 рік. Як Польща і УРСР востаннє обмінялися територіями // Історична правда. Українська правда. 20.08.2011
  2. Administrator. Hydro Power Plants. www.energoprojekt.pl (en-gb) . Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 9 травня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]