Солнцев Федір Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Федір Григорович Солнцев
Фёдор Григорьевич Солнцев
Fedor Solntsev.jpg
Дата народження 27 квітня 1801(1801-04-27)
Місце народження Мологський повіт, Ярославська губернія (тепер Нєкоузський район, Ярославська область)
Дата смерті 15 березня 1892(1892-03-15) (90 років)

Фе́дір Григо́рович Со́лнцев (*27 квітня 1801(18010427), нині Ярославська область — †1892) — російський художник, архітектор та історик.

Походження[ред.ред. код]

Народився в селі Верхньо-Нікульське недалеко від Рибінська (нині Веретейське сільське поселення Нєкоузського району Ярославської області), в родині кріпаків, у маєтку графа Мусіна-Пушкіна. Батько — Григорій Кіндратович Солнцев, мати — Єлизавета Фроловна. Загалом у них було 4 сини й одна донька. Молодший брат Федора — Єгор (1818—1865) — теж став художником. Граф виявив обдарованість Федора і звільнив сім'ю Солнцева від кріпосної залежності, що дозволило Григорію Кіндратовичу віддати сина в Академію мистецтв в 1815 році. [1]

Робота[ред.ред. код]

При закінченні академічного курсу, в 1824 році, за картину «Селянське сімейство», отримав малу золоту медаль, а в 1827 році, за картину «Воздайте Кесареве Кесарю, а Боже Богові» — велику золоту медаль.

У 1830 році за височайшим повелінням і дорученням Олексія Оленіна направляється в Москву та інші місця "для змалювання стародавніх наших звичаїв, одягу, зброї, церковного і царського начиння, скарбу, кінської збруї та інших предметів ". За весь час він намалював понад 3000 високоточних малюнків-ескізів, що відрізняються значною деталізацією. На них були зображені історичні предмети побуту, ікони, споруди, одяг, зброя, обладунки тощо. Близько 700 з цих ескізів склали основну частину видання «Древності Російської держави», задуманого О. Оленіним і здійсненого після його смерті імператором Миколою I накладом 600 примірників. [2]

У 1836 році за картину «Зустріч великого князя Святослава з Іоанном Цимисхием» Федора Солнцева було зроблено академіком. Крім цього, Солнцев брав участь у розписі та реставрації багатьох храмів. У 1876, на честь 50-річчя його діяльності, зведений в звання професора.

Помер 1892 року, похований на Волковському кладовищі в Санкт-Петербурзі.

Роботи[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Брати Солнцеви
  2. Древності Російської держави у творчості Федора Солнцева

Література[ред.ред. код]

  • Евтушенко М. М. Фёдор Григорьевич Солнцев: Новые данные к творческой биографии художника // Русское искусство в Эрмитаже. — СПб., 2003 . — С. 240—249.

Посилання[ред.ред. код]