Солома
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Соло́ма — сільськогосподарські відходи зі стебел зернових рослин.
Використовується у тваринництві як підстилка для тварин, як добавка до раціону тварин, а також для виготовлення будівельного лампачу і як енергетична сировина.
Зміст |
[ред.] Класифікація
Розрізняють озиму і ярову солому, злакову і бобову, а за видами рослин — пшеничну, житню, ячмінну, льняну, конопляну та ін.
[ред.] Склад
Хімічний склад соломи залежить від виду рослин, клімату, способів збирання, обмолоту, зберігання та ін. чинників. В соломі 35—45 % клетковини та ін. складних важкоперетравлюваних вуглеводів, 2—6 % протеїну (в бобовій 4—9 %), 1,2—2 % жиру, 4—7 % золи. В 100 кг просяної соломи близько 40 кормових одиниць і 2,3 кг перетравлюваного протеїну, в ячмінній — 33 кормові одиниці і 1,3 кг перетравлюваного протеїну. В яровій соломі більше протеїну, меньше клітковини, корисність її більша ніж озимої.
[ред.] Використання
[ред.] Солома у тваринництві
[ред.] Солома як будівельний матеріал
[ред.] Солома як паливо
Лідером у використанні соломи в якості палива є Данія, в якій побудовано 8000 фермерських установок потужністю 0,1-1,0 МВт, 62 теплові станції потужністю 1-10 МВт і 9 комбінованих теплоелектростанцій. Крім Данії, солому використовують Австрія, Швеція, Фінляндія і Франція. В Україні потенціал використання соломи складає 4,3 млн. т у.п. на рік (близько 2% витрат палива), однак її застосування вимагає значних капіталовкладень.
[ред.] Солома у народних виробах
З соломи в українській традиції виготовляють головні убори - брилі, жіночі капелюшки.
Бриль [Bryl'] або солом'яний капелюх, бріль — традиційний український сільський літній головний убір, переважно чоловічий, з плетеної соломи або очерету. Бриль плели по українських селах із житньої, пшеничної соломи або очерету, так як цей матеріал був найкращим захисником від палючого літнього сонця при роботі в полі або на присадибах.
У різних народів поширені іграшки, прикраси тощо.
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- В.І. Саранчук, М.О.Ільяшов, В.В. Ошовський, В.С.Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. – с. 600. ISBN 978-966-317-024-4
[ред.] Джерела
- M. Kaltschmitt: Energetische Nutzung organischer Abfälle. In: Abfallenergienutzung – Technische, wirtschaftliche und soziale Aspekte, Akademie Verlag Berlin GmbH, 1995, S. 114 ISBN 3055017064 (Volltext)
- ↑ http://www.bayerisches-kaminkehrerhandwerk.de/downloads/1bimschv.pdf
- ↑ Johann Müller (2007): Energiekosten durch Stroh senken. Land & Forst 50/2007 vom 13.12.2007, S. 46-47.
