Солома

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тюки на стерні
Рисова солома

Соло́ма — сільськогосподарські відходи зі стебел зернових рослин.

Використовується у тваринництві як підстилка для тварин, як добавка до раціону тварин, а також для виготовлення будівельного лампачу і як енергетична сировина.

Класифікація[ред.ред. код]

Розрізняють озиму і ярову солому, злакову і бобову, а за видами рослин — пшеничну, житню, ячмінну, льняну, конопляну та ін.

Склад[ред.ред. код]

Хімічний склад соломи залежить від виду рослин, клімату, способів збирання, обмолоту, зберігання та ін. чинників. В соломі 35—45 % клітковини та ін. складних важкоперетравлюваних вуглеводів, 2—6 % протеїну (в бобовій 4—9 %), 1,2—2 % жиру, 4—7 % золи. В 100 кг просяної соломи близько 40 кормових одиниць і 2,3 кг перетравлюваного протеїну, в ячмінній — 33 кормові одиниці і 1,3 кг перетравлюваного протеїну. В яровій соломі більше протеїну, менше клітковини, корисність її більша ніж озимої.

Використання[ред.ред. код]

Солома у тваринництві[ред.ред. код]

Солома як будівельний матеріал[ред.ред. код]

Перші будинки, побудовані з пресованої соломи, з'явились в США, штат Небраска, у ХІХ-ХХст. Згодом технологія солом'яного будівництва поширилась на країни Європи: будинки з соломи почали з'являтись у Англії, Франції, Швеції, Німеччині та ін.

Роль соломи як будівельного матеріалу полягає в тому, що вона міцно запресовується в дерев'яний каркас, і цим самим стає наповнювачем і утеплювачем стін.

Через те, що солома має низьку теплопровідність, в будинках з соломи тепло зимою і досить прохолодно літом, такі будинкі дешеві в обслуговуванні та дуже екологічні.

На сьогодні технологія будівництва будинків з солом'яних панелей активно розвивається і в Україні.

Солома як паливо[ред.ред. код]

Лідером у використанні соломи в якості палива є Данія, в якій побудовано 8000 фермерських установок потужністю 0,1-1,0 МВт, 62 теплові станції потужністю 1-10 МВт і 9 комбінованих теплоелектростанцій. Крім Данії, солому використовують Австрія, Швеція, Фінляндія і Франція. В Україні потенціал використання соломи становить 4,3 млн т у.п. на рік (близько 2% витрат палива), однак її застосування вимагає значних капіталовкладень.

Також солому можна використовувати в якості вихідної сировини для виробництва біогазу.

Солома у народних виробах[ред.ред. код]

Український бриль з Сорочинського ярмарку, 2008
Білоруська солом'яна іграшка

З соломи в українській традиції виготовляють головні убори - брилі, жіночі капелюшки.

Бриль [Bryl'] або солом'яний капелюх, бріль — традиційний український сільський літній головний убір, переважно чоловічий, з плетеної соломи або очерету. Бриль плели по українських селах із житньої, пшеничної соломи або очерету, адже цей матеріал був найкращим захисником від палючого літнього сонця при роботі в полі або на левадах.

У різних народів поширені іграшки, прикраси тощо.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Новий словник української мови. Тт. 1-4 - К.: "Аконіт", 1998.

Джерела[ред.ред. код]

  1. M. Kaltschmitt: Energetische Nutzung organischer Abfälle. In: Abfallenergienutzung – Technische, wirtschaftliche und soziale Aspekte, Akademie Verlag Berlin GmbH, 1995, S. 114 ISBN 3-05-501706-4 (Volltext)
  2. http://www.bayerisches-kaminkehrerhandwerk.de/downloads/1bimschv.pdf
  3. ↑ Johann Müller (2007): Energiekosten durch Stroh senken. Land & Forst 50/2007 vom 13.12.2007, S. 46-47.