Соломинка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стійкість елементів гофра соломинки дозволяє утримувати ряд кутів її загального вигину

Соломинка — пристосування у вигляді трубочки, призначене для втягування напоїв до роту, з метою подальшого проковтування. широко використовується для пиття різноманітних коктейлів та інших напоїв у ресторанах швидкого харчування і барах.

Історія[ред.ред. код]

Соломинка для коктейлю.

У минулому, соломинка виготовлялася з соломи, яка містить пустотілі стебла злакових, від чого і виникла назва. За легендою[1], першу штучну соломинку з паперу винайшов Марвін Стоун, на що він отримав патент США № 375962 у Вашингтоні третього січня 1888 року[2]. У ранньої паперової соломинки був маленький діаметр, тому, для збільшення швидкості пиття, було поширене використовувати їх по кілька. Сучасні пластмасові соломинки, поширені у ресторанах швидкого харчування, мають діаметр, достатній для комфортного пиття за допомогою однієї соломинки. Джозеф Фрідман продовжив розвиток конструкції, ввівши в соломинку гофровану ділянку, що дозволяє згинати її для більшої зручності використання, на що він отримав 28 вересня 1937 року патент США № 2094268. Після невдалої спроби продати свій винахід він розробив кілька технологій, що дозволяють масово виробляти цей тип соломинок, просунувши тим самим новинку на ринок. Пізніше були запропоновані більш досконалі конструкції соломинок. Одна з них, що не одержала поки розповсюдження, пружна соломинка, що містить у нижній своїй частині пружиноподібну ділянку. Ця соломинка поміщається у пляшку у стислому стані та впирається своїми кінцями у дно і в пробку. А при відккриванні пляшки стиснена ділянка розжимається, тим самим виштовхуюче верхню частину пляжки з шийки пляшки, забезпечуючи можливість випити вміст пляшки, не торкаючись руками до самої соломинки (Євразійський патент № 004282).

Примітки[ред.ред. код]