Соломирецький Богдан Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богдан Соломирецький
Народився невідомо
Соломиріччя
Помер 7 вересня 1620(1620-09-07)
с.Барколабово
Поховання Salamarechchad[1]
Країна  Річ Посполита
Діяльність політик
Учасник Siege of Polotskd[2] і Повстання Наливайка[3]
Титул князь
Посада староста кричівський, овруцький
Термін 15800—1602
Наступник Фредерік Богданович Лукомський
Конфесія православ'я
Рід Соломирецькі
Батько Іван Васильович Соломирецький
Мати Ганна Глебович
У шлюбі з Єва Корсак
Діти 2 сини та 2 доньки
Герб
Герб

Соломирецький Богдан Іванович (*д/н — †7 вересня 1602) — білоруський князь та магнат гербу Равич, політичний діяч Речі Посполитої.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з впливового роду Соломирецьких. Син Івана Соломирецького, каштеляна Мстиславського, та Ганни Глебович. Про життя князя Богдана більш за все відомо з «Баркулабовського літопису». У 1580 році призначається старостою Кричевським та Овруцьким. 8 серпня 1583 року він зашлюбив представницю магнатського роду Корсаків. За заслуги перед державою у 1593 році отримав від короля Сигізмунда III привілей від короля на села в Могилівському повіті: Хадушевічи, Дасовічи, Гощево, Сірадовічи і Новосілки. У 1597 році для виховання своїх дітей запросив Лаврентія Зизанія, а згодом Мелетія Смотрицького.

Разом із дружиною активно підтримував православну церкву. Був один із заснвоників Віленського братства, опікувався розбудової його школи. У 1594 році надав значний внесок на церкву святого великомученика Георгія (церква на Ілбінській горі у Могильові). У Буйнічах на правому березі Дніпра біля Могильова, з волі Богдана Соломирецького, вираженої у заповіті, було засновано жіночий монастир. Заснував у Висоцьку православну церкву Іспіння Пресвятої Богородиці і виділив для неї вісім волоків землі. Проте конкретна дата заснування цієї церкви не відома.

1599 року брав участь у Віленському з'їзді православної церкви проти унії.

Помер Богдан Іванович Соломирецький у своєму маєтку 7 вересня 1602 року.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Єва, донька Бакулаба Корсака

Діти:

Джерела[ред. | ред. код]

  • Сліж, Н. Род Саламярэцкіх на Магілёўшчыне ў XVI — першай палове XVII ст. / Н. Сліж // Мінулая і сучасная гісторыя Магілёва. — Магілёў, 2001. — С. 56—63.
  1. Сліж Н. Сямейныя адносіны і шлюбныя стратэгіі Саламярэцкіх у 16 – першай палове 17 ст. // Гістарычны альманах — 2005. — вип. 11. — С. 105.
  2. Сліж Н. Сямейныя адносіны і шлюбныя стратэгіі Саламярэцкіх у 16 – першай палове 17 ст. // Гістарычны альманах — 2005. — вип. 11. — С. 100.
  3. Сліж Н. Сямейныя адносіны і шлюбныя стратэгіі Саламярэцкіх у 16 – першай палове 17 ст. // Гістарычны альманах — 2005. — вип. 11. — С. 103.