Соло-гітара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Соло-гітара (англ. Solo guitar або англ. Lead guitar) — гітара, роль якої в колективі — створювати (грати) так звані мелодичні лінії, подібні голосу. Соло-гітара використовується у декількох напрямках. Перший — обігравати основну мелодію (куплети, рифи), роблячи гру мелодійнішою і красивішою. Другий — грати основну мелодію для підсилення жорсткості і екпресивності виконання (часто використовується в метал-музиці). Третій — виконувати соло-партії, що є логічними продовженнями пісні. Найчастіше виконується після 2-го приспіву, перед 3-ім заспівом (зазвичай таке соло найтриваліше у всій композиції), іноді соло-партії заповнюють проміжки між усіма куплетами, ставляться на початку, створюючи певний нахил до мелодії. Термін має значення лише в ситуації, коли в колективі присутні більше однієї гітари, крім бас-гітари. Завдяки соло-гітарі пісня виходить більш виразною.

Відомі соло-гітаристи[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]