Соло-сходження

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Соло-сходження (англ. solo climbing) — різновид альпінізму, при якому сходження на вершину здійснюється альпіністом наодинці, без напарників.

Соло-сходження з використанням страховки[ред.ред. код]

При цьому можлива організація страховки за допомогою спеціальних пристроїв ( self-locking device). Використання цих пристроїв дозволяє організувати страховку альпініста на випадок зриву. При використанні страхувальних пристроїв соло-сходжувач закріплює кінець мотузки, залишає на її кінці рюкзак і проходить складну ділянку лазанням, організовуючи за допомогою гаків і закладок проміжні точки страховки. Піднявшись на всю мотузку, він закріплює кінець мотузки і спускається за рюкзаком, знімаючи проміжні точки страховки. По провішеній мотузці він з рюкзаком піднімаєтся знову вгору. Таким чином, зі страховкою соло-сходжувачу доводиться проходити ділянку тричі: двічі вгору і один раз униз.[1]

Соло-сходження без використання страховки[ред.ред. код]

Можливо соло-сходження без використання страховки, т.зв. free solo climbing, що є найбільш небезпечним варіантом соло-сходження.

Відомі також соло-сходження, що здійснюються на будівлі. Одним з таких відомих соло-сходжувачів на будівлі та споруди є француз Ален Робер, що отримав прізвисько людина- павук.

Відомі соло-сходжувачі[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]