Соляріс (фільм, 1972)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Солярис
Солярис
соляріс
Жанр Драма/фантастика
Режисер Тарковський Андрій Арсенович
Сценарист Тарковський Андрій Арсенович,
Фрідрих Горенштейн
У головних
ролях
Донатас Баніоніс
Анатолій Солоніцин
Микола Гринько
Юрій Ярвет
Оператор Вадим Юсов
Композитор Едуард Артем'єв
Кінокомпанія Мосфільм
Тривалість  165 хв.
Країна  СРСР
Рік  1972
IMDb ID 0069293
Кошторис  1 млн руб

Соля́рис — фільм Андрія Тарковського за мотивами роману "Соляріс" польського письменника Станіслава Лема. Створений у 1972 році.

У ролях[ред.ред. код]

Знімальна група[ред.ред. код]

Мистецтво як опора духу[ред.ред. код]

Якщо фільм «Іванове дитинство» був пов'язаний з трагічною історією Європи 20 століття, то «Соляріс» малює віддалене майбутне людства. І прямо з історією нібито не пов'язаний. Але виховання Тарковського на значних явищах в мистецтві Західної Європи і Сходу знайшло свій важливий відбиток в стилістиці стрічки. Відомо, що в юності Тарковський займався в художній школі, брав уроки музики. В пору пошуків себе навіть поступив до Інституту східних мов, який пізніше покинув.

Вірменія. Нораванк взимку.
Худ. П. Брейгель. Мисливці на снігу, 1565 рік.

Не дивно, що в фільмі мистецтво присутнє явно і таємно, при чому в різних жанрах. Гібарян гортає альбоми з зображеннями середньовічних соборів Вірменії, що стали надбанням світової культури.

В кінці фільму Кріс Кельвін стане єдиним, хто знайде шлях до розумної планети Соляріс. І перший гуманний контакт вийде на штучному острівці, що створить Соляріс для Кріса. А той побачить померлого батька, якого навіть не він сам поховав заради відрядження на далеку планету і рятування науки солярістики. Він стане на коліна перед образом батька, як блудний син в картині Рембрандта, аби покаятися, як не зміг цього зробити колись на Землі.

Камера оператора мандруватиме запорошеною снігом картиною Пітера Брейгеля Старшого «Мисливці на снігу». І ці кадри будуть уособленням туги по далекій від Соляріса Землі, уособленням найкращого в людині — любові до неї, бажання збереження її, загальної батьківщини недосконалого людства.

Своє місце в фільмі зайняла і музика. Її представляв твір Йоганна Себастьяна Баха (Ich ruf zu Dir, Herr Jesu Christ, BWV 639) в перекладі російського композитора Едуарда Артем'єва. Переклад Артем'єва носить назву «Земля».

За думкою кінорежисера, люди майбутнього мають зберегти мистецьке надбання як уособлення батьківщини і власну опору душі, збереження в собі гуманізму. Тарковський казав про фільм:

Головний зміст фільму я вбачаю в його гуманістичному спрямуванні. Дослідження таємниць природи повинно нерозривно йти з прогресом гуманізму. Зробивши однією ногою крок на новий шабель пізнання, другу ногу слід поставити на новий щабель моральності. Кінострічкою я хотів довести, що проблеми моральності, незаплямованості совісті мають відношення і до галузей, котрі, нібито не пов'язані з мораллю (з гуманізмом), наприклад, як дослідження космосу, пізнання об'єктивного світу тощо.

Сюжет фільму[ред.ред. код]

Невдала місія науковця Бертона могла призвести до ліквідації науки соляристики, що вивчала космічну планету, не схожу на Землю. До рятування науки і залучають Кріса Кельвіна. Він відбуде на космічний корабель, аби з'ясувати, чи варто продовжувати дослідження нової і нібито ворожої планети. На космічній станції він зустріне трьох науковців — Гібаряна, Снаута та Сарторіуса.

Але Кріс зустріне тут і примарний образ своєї дружини, реально-нереальний, який створив для нього розум планети Соляріс. Кріс колись покинув дружину, незважаючи на її кохання і відданість йому. Дружина покінчила життя самогубством, що одразу висвітило і помилку Кріса, і приховане почуття кохання до неї, досі живе, і почуття його провини за скоєне, його зранену совість.

Це одразу посилило драматичну напругу в фільмі і через непорозуміння з розумним океаном Соляріса, і через пам'ять про непорозуміння з загинувшою коханою, і через незавершене і болюче минуле в свідомості Кріса. Через болісні спогади пройде і науковець Гібарян. Але конфлікт з внутрішнім Я у Гібаряна закінчиться самогубством.

Виявиться, що не тільки він вивчає океан, а й розумний океан вивчає Кріса не менш послідовно і шокуюче, посилаючи тому реалізовані болючі спогади-образи. Шокований зустріччю з померлою дружиною Кріс навіть виштовхне один з примарних образів з малим супутником, тільки би позбавитися від болючих спогадів. Робили це колись і науковці з космічної станції. Кріс почав йти тим же хибним шляхом. Але втекти від себе не вдавалось ні на Землі, ні тепер — на космічній станції.

За сюжетом, Кріс таки врятує соляристику, адже знайде шлях до розуму планети Соляріс, як і Соляріс, що пішов на контакт з помудрівшим землянином.

Кінорежисер про фільм[ред.ред. код]

Мені здалося цікавим розповісти про людину( його звуть Кріс Кельвін ) , що покаялася за своє минуле і забажала пережити минуле знову, але - щоби виправити. Тим паче, що таку можливість йому і надавала ситуація, що склалась на космічній станції... Але минуле завжди з нами. І саме так, за логікою такого нагадування до Кельвіна приходить Харі - жінка, яку він кохав на Землі.

Фантастичний фільм про — кохання[ред.ред. код]

За опитуваннями, кінострічка Тарковського «Соляріс» займає кращі місця серед фантастичних фільмів. Фантастичні аттракції, правда, в фільмі відтворені цілком земними явищами чи речами(тумани в сценах створених островів розумним Солярісом, води і хвилі на її поверхні, автомобільні шляхи на опорах в сучасному Токіо тощо).

Але фільм перш за все про кохання і його різні прояви. Це і любов до коханої (Кріс до дружини),і любов до батьків (Кріс і батьки), і любов до культурного минулого, і любов до планети Земля. В густому плетиві всіх цих кохань і подяк долі за їх дарунки запорука довгого життя фантастичного фільму, але про кохання.

( російською ) Кріс - Снауту : - До сегодняшнего дня человечество, Земля были попросту недоступны для любви. Нас ведь так мало? Всего несколько миллиардов - горстка? А может быть, мы вообще здесь только для того, чтобы впервые ощутить людей как повод для любви?...

Посилання[ред.ред. код]