Сол Беллоу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сол Беллоу
Saul Bellow
На міжнародному книжковому ярмарку в Маямі
На міжнародному книжковому ярмарку в Маямі
При народженні Solomon Bellows
Дата народження 10 червня 1915(1915-06-10)
Місце народження Лашін, Квебек Канада
Дата смерті 5 квітня 2005(2005-04-05) (89 років)
Місце смерті Бруклайн Массачусетс, США
Національність США
Громадянство США США
Мова творів англійська
Рід діяльності письменник
Премії

Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з літератури (1976)

Автограф Автограф — Сол Беллоу
Nobel prize medal.svg

Сол Бе́ллоу (англ. Saul Bellow) (10 червня 1915, Лашин (нині передмістя Монреаля), Канада5 квітня 2005, Бруклайн, Массачусетс, США) — письменник (США), лауреат Нобелівської премії з літератури («за глибоко людське розуміння та тонкий аналіз сучасної культури») 1976 року.

Біографія[ред.ред. код]

Сол Беллоу (ліворуч) і Кейт Ботсфорд, 1990

Сол (Соломон) Беллоу (Беллоуз) — син Абрама та Лізи Беллоуз, які в 1913 р. емігрували до Канади з Петербургу.

Навчався в Чиказькому та Північно-Західному університетах США, аспірантурі університету Вісконсину. За освітою антрополог та соціолог.

Працював редактором у видавництвах (зокрема, енциклопедії «Британіка»), журналістом, педагогом. Письменницька кар'єра С.Бєллоу розпочалася з публікації в журналі «Partisan Review» оповідання «Два ранкових монологи» (1941). У своїх романах, які принесли Солу Беллоу популярність та успіх, відобразив пануюче в США напруження воєнного та післявоєнного часу. 1944 — опублікував роман «Людина між небом і землею». 1948 — одержав стипендію Гугенгайма і вирушив у поїздку до Європи (Париж, Рим), де написав роман «Пригоди Огі Марча» (1953), за який одержав Національну премію США з літератури і який був визнаний найкращим літературним твором року. Такої ж відзнаки був удостоєний роман С. Бєллоу «Герцог» (1964), який до того ж посів провідне місце у списку американських бестселерів. Літературна критика назвала письменника «найкращим стилістом серед всіх сучасних американських письменників». С. Беллоу став першим американцем, який удостоївся Французької міжнародної літературної премії. 1971 — С.Бєллоу одержав третю за рахунком Національну премію за роман «Планета містера Семмлера». Піка популярності письменник досяг 1975 року, коли побачив світ його восьмий роман «Дар Гумбольта». Книга принесла автору міжнародне визнання і право одержати Пулітцеровську премію. Наступний рік приніс С. Беллоу Нобелівську премію. Письменник продовжував активну творчу працю: він опублікував книги «В Єрусалим і назад: особисті враження», «Грудень декана», «Простак та інші оповідання».

1983 року Президент Франції нагородив Сола Беллоу орденом Почесного легіону. На думку літературних критиків, література США минулого століття трималась на двох стовпах — Вільямі Фолкнерові та Солові Беллоу.

Переклади українською мовою[ред.ред. код]

  • Гендерсон, повелитель дощу. Роман. Переклав Віктор Шовкун // Всесвіт, 1991, № 6–8.
  • Мемуари Мосбі. Оповідання. Переклав Дмитро Костенко // Всесвіт, 1993, № 7/8.
  • «Бути інтелектуалом у Сполучених Штатах…» [Інтерв’ю Сола Беллоу журналу «Paris Review».] Переклав Тарас Дмитерко // Всесвіт, 1991, № 8.

Відома також дещо заідеологізована стаття про письменника: Володимир Галчин. Два стільці Сола Беллоу // Всесвіт, 1983, № 5.

Література[ред.ред. код]

  • Віталій Абліцов. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. Київ: КИТ, 2007. — 436 с.

Посилання[ред.ред. код]