Сомик крапчастий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сомик крапчастий
Corydoras paleatus in current.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Остаріофізи (Ostariophysi)
Ряд: Сомоподібні (Siluriformes)
Родина: Панцирні соми (Callichthyidae)
Рід: Коридорас (Corydoras)
Вид: Сомик крапчастий
Біноміальна назва
Corydoras paleatus
Jenyns,1842
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: category:Corydoras paleatus
ITIS logo.jpg ITIS: 164313
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 245772
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Corydoras paleatus

Сомик крапчастий (Corydoras paleatus) — вид прісноводних риб родини панцирних сомів (Callichthyidae), роду коридораси (Corydoras). Одна з найпоширеніших у світі акваріумних риб. Ця скромна і непоказна рибка з коротеньким тулубом і високим спинним плавцем уже більш як сто років живе в акваріумах любителів. Батьківщиною сомика крапчастого є басейн ріки Парана та річки на південному сході Бразилії.

Уперше коридорасів крапчастих завезли в Європу в 1876 році[1]. Їх успішно розмножив французький натураліст П'єр Карбоньє.

Опис[ред.ред. код]

Тіло крапчастих сомиків вкрите панцирем, що захищає їх від хижаків. Загальне забарвлення тіла сіре, темніше по спині. По всьому тілу й плавцях розкидані темні плями. Довжина тіла самців 4–6 см, самок 5–7. На верхній губі є дві пари вусиків. Самці стрункіші за самок, спинний плавець у них гострий, трикутної форми, а у самок – заокруглений.

Коридораси виконують роль санітарів акварума - підбирають з дна залишки їжі, запобігаючи їз розкладанню. Без особливих зусиль риби зариваються з головою в гравій і вибирають з нього трубочників, які можуть у великій кількості нагромаджуватись біля кореневої системи рослин. Цікавою особливістю риб є те, що злякавшись, вони розпростують грудні плавці.

У колекціях любителів, крім риб сірого забарвлення, можна побачити й інших риб, які не відрізняються за формою від звичайних, але мають суцільний жовто-рожевий колір тіла і червоні очі. Такий колір очей, як відомо, - ознака альбіносів. Їх утримання нічим не відрізняється від утримання коридорасів крапчастих. Проте коридораси крапчасті плодючіші.

Умови утримання в акваріумі[ред.ред. код]

Сомик крапчастий

Крапчасті сомики – зграйні рибки, оптимальна кількість – 6–8 особин. У крайньому випадку, сомиків потрібно містити хоч би парами, але ніяк не поодинці. Витривалі рибки, виживають в достатньо широкому інтервалі температур, найоптимальніша – 20–28 °C. У літературі описані випадки, коли риби вмерзали в кригу, але після поступового розмерзання відновлювали свою активність[1]. Проте крапчасті сомики чутливі до наявності у воді кухонної солі, що може призвести до їхньої загибелі.

В акваріумах, обладнаних фільтрами, сомики часто потрапляють у водозбиральну трубку, якщо її не закрито сіткою, і від цього гинуть.

До умов утримання крапчасті сомики дуже пластичні. Вони невибагливі до твердості води, її хімічного складу, проте краще почувають у воді нейтральної або слаболужної реакції.

Розведення[ред.ред. код]

Статевий диморфізм (самець зправа)

Статевої зрілості досягають у 6-8 місяців. Відомі випадки, що риби нерестились у шестирічному віці[1]. Розмножуються так само, як золотисті сомики. Розмножувати і вигодовувати молодь коридорасів можуть навіть початківці. Для цього дорослих статевозрілих риб вміщують у 20-30 літрове нерестовище з відстояною свіжою аверованою водою незначної твердості, з температурою на 2-3 °C вищою або нижчою, ніж в акваріумі, де знаходились перед цим риби. Великі кущі таїландської папороті будуть найкращими рослинами для нерестовища. Стимулом для нерестування може бути звук крапель, які падають на поверхню води. Для створення такого ефекту на поверхню води направляють краплі з шлангу, затиснутого зажимом. Імітувати дощик починають з самого ранку.

Нерест коридорасів - захоплююче видовище. Ініціатором може бути як самка, так і самець. Самка забирає ікру в згорнуті у вигляді совочка черевні плавці і шукає місце куди їх приліпити. Так повторюється багато разів. Через деякий час стінки нерестовища заліплюються білуватими ікринками розміром з пшоняне зерно. Цікавим фактом є те, що в результаті такої складної поведінки риб ікра може бути запліднена на сто процентів.

Після закінчення нересту риб відсаджують, так як батьки турбуватись за своє потомство не будуть. Залежно від температури води ікра розвиватиметься 8-14 діб. Весь час воду нерестовища потрібно продувати повітрям і потроху підмінювати.

Цікаві факти[ред.ред. код]

Сомики володіють додатковим кишковим диханням і можуть дихати киснем повітря.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Рудь М.П. Акваріум школяра.-К.: Рад.шк., 1990.-64с. ISBN 5-330-01196-5

Джерела[ред.ред. код]

  • Рудь М.П. Акваріум школяра.-К.: Рад.шк., 1990.-64с. ISBN 5-330-01196-5
  • Шереметьєв І.І. Акваріумні риби.—К.: Рад. шк., 1989,—221 с. ISBN 5-330-00394-6

Посилання[ред.ред. код]