Соната для скрипки і фортепіано № 7 (Бетховен)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Соната для скрипки і фортепіано № 7
Композитор Людвіг ван Бетховен
Видано 1803[1]
Тональність До мінор
Інструментування фортепіано і скрипка
Присвячено Олександр I

Соната № 7 для скрипки і фортепіано, до мінор, Людвіга ван Бетховена — друга з трьох скрипкових сонат Opus 30, написана в 1801–1802 роках і присвячена російському царю Олександру І.

Складається з чотирьох частин:

  1. Allegro con brio
  2. Adagio cantabile
  3. Scherzo: Allegro
  4. Finale: Allegro; Presto

Триває близько 26 хвилин.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Скрипкові Сонати Людвіга ван Бетховена
№ 1 | № 2| № 3| № 4| № 5| № 6| № 7| № 8| № 9| № 10