Сонгкхла (місто)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Координати: 07°12′22″ пн. ш. 100°35′48″ сх. д.
| Сонгкхла สงขลา |
||||
|---|---|---|---|---|
| Вхід на пляж Саміла | ||||
|
|
||||
| Основні дані | ||||
| Країна | ||||
| Регіон | провінція Сонгкхла | |||
| Населення | 73 456 (2008) | |||
| Географічні координати | 07°12′22″ пн. ш. 100°35′48″ сх. д. | |||
| Міська влада | ||||
Сонгкхла́ (Сінгора, Сінггора, Сінгала; з тай. สงขลา — Місто левів) — місто на півдні Таїланду, адміністративний центр одноіменної провінції. Місто є культурним та науковим центром провінції, в той час як економічним та фінансовим центром є місто Хат`яй.
Населення міста становить 73 456 осіб (2008; 74,5 тис. в 2007, 75,1 тис. в 2006).
Місто розташоване на протоці, що сполучає озеро Сонгкхла з Сіамською затокою Тихого океану.
Поблизу міста знаходиться національний парк Кху-Кхут, де охороняються понад 200 видів різноманітних птахів. Площа парку становить 520 км². На західній околиці міститься зоопарк.
[ред.] Пам`ятки
В минулому місто було піратською фортецею. Пізніше — торговельним центром, де вели торгівлю арабські, індійські, португальські та кхмерські купці. Потім місто було центром малайського султанату. Під час французької окупації в Південно-Східній Азії, було центром французьких військ. На західному березі збереглись квартали старої частини з вузькими вуличками. Будинки збудовані в різних стилях — малайський, тайський та китайський. Змішаним стилем побудований храмовий комплекс Ват Матчімават (Ват Мачімарат, Ват Кланг; XVI ст.).
В місті є кілька вищих навчальних закладів (університети Таксін, Раджабхат та технологічний Раджамангала), морський порт, найбільша військово-повітряна база Таїланду. В центрі міста, в старому португальському будинку, знаходиться музей Сонгкхли. Серед експонатів — тайська та китайська кераміка в стилі бенчаронг, статуї будди VIII—IX стст. древньої держави Двараваті, ляльки Театру тіней. Музей в храмі Ват Матчімават має статую індійського слоноголового бога Ганеша (VI ст.). Храм Ват Чаймонгкон має ступу з фрагментом мощів Будди (привезений монахом На Іссаро зі Шрі-Ланки кілька століть тому). На північній околиці знаходиться найбільша буддійська ступа міста, збудована в ланкійському стилі. Тут же розташоване мусульманське рибацьке поселення з човнами коле.
Зараз місто є туристичним центром південного Таїланду, славиться своїм пляжем Саміла, який має довжину 5 км. Пляж простягається уздовж узбережжя Сіамської затоки. Тут знаходиться символ провінції «Золота русалка», зроблена із бронзи. Пляж облямований соснами. Біля берега розташовані два маленьких острова — Кіт та Миша. За старою легендою кіт, миша та собака вкрали в китайського купця на джонці магічний кристал, пригнули в море і попливли до берега. Кіт та миша затонули зразу (утворилось два острови), а собаку викинуло на берег (утворився пагорб). Нині коту та миші поставили два бронзові пам'ятники. На пляжу є також фонтан у вигляді голови бога Нага.
Від міста збудований найбільший міст в країні Пхрем Тінсуланонд, прокладений також через острів Йо.
[ред.] Посилання
| Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

