Сонна хвороба
| Сонна хвороба |
|
 |
|
|---|---|
| Трипаносоми у крові хворої людини | |
| МКХ-10 | 56 |
| МКХ-9 | 086.5 |
| eMedicine | med/2140 |
Со́нна хворо́ба або африка́нський трипаносомо́з — захворювання людей і тварин, яке викликають паразитичні найпростіші роду трипаносоми (лат. trypanosoma), переносником якого є муха цеце (лат. glossina morsitans, англ. tse-tse fly).
Зміст |
Епідеміологія [ред.]
Сонна хвороба поширена на африканському континенті. Щороку сонна хвороба діагностується у 50-70 тис. осіб.
Розрізняють кілька видів африканської сонної хвороби - гамбійська та родезійська сонна хвороба. Поширена біля великих озер, річок, саван і часто зустрічається в місцях вирубки тропічних лісів. В організм людини збудник сонної хвороби проникає після укусів мух цеце, що хворіють від тварин і людей, які є носіями патогенних паразитів з роду Trypanosoma. Збудники сонної хвороби - плоскі паразити, які мають довгасто-веретеноподібну форму. Вони дуже маленькі (12-20 мкм в довжину), але рухливі, легко переміщуються з місця на місце за допомогою напівпрозорої мембрани, що йде уздовж тіла.
Патогенез [ред.]
Муха цеце інокулює паразитів в підшкірне простір під час кровосмоктання. Деяка кількість трипаносом відразу потрапляє в кровотік, але більша їх частина залишається в місці укусу, де відбувається активне розмноження збудників інфекції та формування характерного хворобливого вузла - шанкра. Потім паразити починають поширюватися по тілу через міжтканинний простір і лімфатичні судини. Цікаво те, що сонна хвороба постійно мутує. Перша хвиля тріпонасом гине від антитіл, але в ході цієї невидимої боротьби виробляється нова, антигенна форма інфекції. При цьому один штам сонної хвороби утворює кілька сотень нових варіантів паразитів. Тому за відсутності адекватного лікування людина абсолютно беззахисна перед африканською сонною хворобою. Також у фахівців не існує уявлення про те, як саме відбувається ураження тканин.
Клініка [ред.]
Симптоми сонної хвороби:
- наявність вхідного шанкра - хворобливого вузла в місці інокуляції трипаносом. Він з'являється через 5-7 днів після того, як збудник сонної хвороби потрапляє в організм. Шанкр може з'явитися на будь-якій ділянці тіла. Іноді він виявляє, але в кінцевому підсумку майже завжди спонтанно гоїться;
- ремітуюча лихоманка;
- безсоння;
- сильний головний біль;
- проблеми з концентрацією уваги;
- тахікардія;
- збільшення вузлів в задньому шийному трикутнику;
- хворобливі підшкірні набряки;
- в європейців додатково до основних симптомів проявляється кільцеподібна еритема.
За хвороби гамбійського типу, загострення хвороби змінюються латентними періодами спокою. При цьому інфекція може довгий час залишатися нерозпізнаною аж до тих пір, поки в повну силу не проявляться ознаки ураження центральної нервової системи. Родезійська сонна хвороба, симптоми якої виражені сильніше, виявляється швидше. При цій формі у пацієнтів практично відразу настає виснаження, проте, ураження лімфатичних вузлів менш помітні. При відсутності лікування хворі гинуть від інтеркурентних інфекцій і міокардиту ще до того, як розвинеться типовий синдром сонної хвороби.
З розвитком інфекції, симптоми сонної хвороби проявляються все сильніше. У хворих відсутній вираз, відвисає нижня губа, опускаються повіки. Пацієнти немов впадають в ступор і чим далі, тим важче спонукати їх виконувати найпростіші дії. Вони ніколи не відмовляються від їжі, але і не просять її, вкрай рідко йдуть на контакт з оточуючими. На останніх стадіях сонна хвороба призводить до судомних нападів, транзиторним паралічів, комі, епілепсії і неминучої смерті. Лікування та профілактика африканської сонної хвороби
Для лікування сонної хвороби традиційно використовуються: сурамин, органічні сполуки миш'яку і пентамідин.
