Сонячні плями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Sun projection with spotting-scope.jpg
Групи сонячних плям. 16 травня 2000 р.
Група плям на Сонці. Світлина зроблена у видимому світлі космічним апаратом Hinode 13 грудня 2006 года[1]
Виникнення сонячної плями: магнітні лінії проникають через поверхню Сонця.

Сонячні плями — темні утворення на поверхні Сонця, що є осередками сильного магнітного поля.

Природа та структура[ред.ред. код]

У центрі сонячної плями магнітні лінії напрямлені майже перпендикулярно до поверхні Сонця й з наближенням до краю плями вони нахиляються до його поверхні. Разом з тим у центрі плями магнітні лінії є досить заплутаними й саме це перешкоджає розвитку грануляції в центральних областях сонячної плями. Нагріта сонячна плазма складається загалом з електрично заряджених частинок, які не можуть рухатися прямолінійно поперек ліній магнітного поля. Тому лінії сильного магнітного поля у центрі плями «заштовхують» потік гарячої плазми назад в надра Сонця. Відповідно в центрі плями можна бачити нижчі шари, які завдяки полю підігріваються значно менше ніж у сусідніх з плямою ділянках, де добре розвинута сонячна грануляція. Тому температура в центрі плями є нижчою десь на 1000°К чи 1500 °К від температури поверхні Сонця за межами плями. Згідно із законом випромінювання чорного тіла потік випромінювання з центру плями є значно меншим і зовнішній спостерігач бачить темнішу ділянку в області плями на фоні яскравої поверхні Сонця. Область в центрі сонячної плями ще називають «тінню».

Ближче до краю плями лінії магнітного поля є більш впорядкованими й значно нахиленими до поверхні Сонця. Відповідно стає можливий рух зарядженої плазми, що виноситься конвекцією з надр Сонця, й в області на краю плями видно довгі нитки гарячої плазми, які напрямлені вздовж ліній магнітного поля. Тому на краю плями підігрів речовини є більшим ніж у центрі плями, але все ж таки значно меншим, ніж за межами плями. Для зовнішнього спостерігача краї плями виглядають дещо світлішими внаслідок більшої, ніж у центрі плями, температури, проте вони залишаються темнішими, ніж поверхня Сонця навколо плями. Відповідно, області по краям сонячної плями називають ще «півтінню».

Кількість сонячних плям на поверхні світила не є сталою. Вона змінюється з 11-річним сонячним циклом. В рік максимуму активності спостерігають понад 100 плям, в мінімумі — всього кілька. Час життя плями може коливатись від кількох годин до кількох місяців. Розміри — від кільканадцяти кілометрів до 3-4 діаметрів Землі (до 160 000 км).


Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.