Сон (поема)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сон
Жанр поема
Автор Шевченко Тарас Григорович
Написаний 1844

Сон — поема Тараса Шевченка — це сатира на деспотичний режим Миколи І.

Епіграф:
Духа правди, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його та не знає Його.

Епіграф до поеми «Сон» визначає завдання поета: розкрити людям істину, тобто сказати правду про суспільство зла і насильства. Ставлячи на першому місці серед катів і грабіжників народу російського царя, що «неситним оком за край світа зазирає», поет засуджує загарбницьку політику імператора Миколи I та його попередників. Ненаситність царя автор передає через його бажання забрати загарбане в домовину.

Опис літнього ранку — фон першої картини поеми; це класичний пейзажний малюнок. Є істотна різниця у ставленні Шевченка до «аристократів» і «трудящих».

Адольф д'Авріль, французький публіцист, перекладач і дипломат, який виявляв значний інтерес до слов'янського світу, загалом негативно ставився до цієї поеми Кобзаря, одночасно високо оцінюючи лірику і ранні історичні поеми поета.

Переклади[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]