Сорока

Сорока (Pica pica L.), птах родини воронових.

Загальні відомості

Довжина тіла 45-50 см, маса 150-250 г, розмах крил 55—58 см. В Україні звичайний осілий птах на всій території. В сороки своєрідне забарвлення пір'я. Голова, шия, спина, горло, воло і верхня частина грудей блискучо-чорні, на голові та спині із зеленим відливом; плечі і більш-менш ви­разна, часто лише ледве позначена поперечна смуга на спині та нижній частині тіла білого кольору; махові пера сині, зовнішній їхній край зе­лений, покривні пера великих махо­вих пер теж зелені, зсередини махові пера здебільшого білі і лише на кінці темні. Завдяки білим плямам на боках птах дістав народну назву – сорока-білобока).

Птах досить поширений у Європі й Азії. Найулюбленіше його міс­цеперебування — польові гаї, узлісся і сади; високих гір, безлісих рівнин і великих лісів він уникає. Сорока охоче селиться поряд із людиною і там, де її не чіпають, стає надзвичайно довірливою, або, вірніше, настирливою. Живуть птахи постійними парами, які зберігаються і взимку. Живиться сорока різноманітними комахами, а також зерном диких трав та злакових культур. Проте там, де сорок багато, вони шкодять, знищують багато пташенят як диких, так і свійських птахів.

Сорока – обережний птах. У разі небезпеки починає стрекотати, попереджаючи інших пташок про небезпеку. Гнізда сороки влаштовують на верхівках високих дерев, рідше в низь­ких кущах, з жорстких гілок, колючок, глини і листя; кладуть 7—8 яєць, поцяткованих бурими цяточками на зеленому тлі. Пташенят батьки ви­годовують комахами, равликами і черв’яками. Коли пташенята підростають, сорока починає полювати за мишовидними гризунами та комахами і знову стає корисним птахом. Гнізда сорок, так само як і ворон, охоче займають сови та інші птахи. Цим сорока сприяє їх принаджуванню у лісосмуги.

Галерея

• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 

Література

• Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.