Сорока Олександр Назарович
Олександр Назарович Сорока | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 8 (21) квітня 1900 |
Місце народження | Хлипнівка |
Дата смерті | 28 грудня 1963 (63 роки) |
Місце смерті | Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Професії | диригент |
Освіта | Київська духовна семінарія |
Нагороди |
Олександр Назарович Сорока (нар.8 (21) квітня 1900, Хлипнівка — пом. 28 грудня 1963, Київ) — український радянський хоровий диригент, народний артист УРСР (з 1960 року).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в селі Хлипнівці Київської губернії (нині Звенигородського району Черкаської області). Початкову освіту здобув у Київській духовній семінарії. З 1923 року співав у калелі «Думка». У 1930 році закінчив диригентський факультер Музично-драматичному інституті імені М. Лисенка в Києві після чого працював викладачем у педагогічних інститутах і диригував аматорськими хорами. З 1935 поку диригент, у 1937–1940 роках — головний диригент і з 1940 року — мистецький керівник капели «ДУМКА». У 1940–1946 роках мистецький керівник капели «Трембіта» у Львові. Член ВКП (б) з 1946 року.
Помер 28 грудня 1963 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (надгробок — бронза, лабрадорит; скульптор Е. М. Фрідман, архітектор М. К. Іванченко; встановлений у 1964 році)[1].
Творчість[ред. | ред. код]
Олександр Сорока надавав перевагу творам великих форм, переважно кантатно-ораторіального жанру. В репертуарі:
- «Радуйся, ниво неполитая» і «Б'ють пороги» М. Лисенка;
- «Кавказ» і «Заповіт» С. Людкевича;
- «Слався, Вітчизно моя» Г. Жуковського;
- «Україно моя» А. Штогаренка;
- «Реквієм» В. А. Моцарта;
- «Москва» П. Чайковського;
- «Пори року» Й. Гайдна, та інше.
Пам'ять[ред. | ред. код]
20 травня 1970 року в Києві, на будинку по вулиці Льва Толстого, № 5, де в 1948—1963 роках мешкав Олесандр Сорока, встановлено бронзову меморіальну дошку (архітектор Ісроель Шмульсон)[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Київ: Енциклопедичний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
Література[ред. | ред. код]
- Вахняк Є. Олександр Сорока / Євген Вахняк. – Київ : Музична Україна, 1975. – 64 с.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.;
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання[ред. | ред. код]
- Сорока Олександр Назарович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 905-906.
- Народились 21 квітня
- Народились 1900
- Померли 28 грудня
- Померли 1963
- Поховані на Байковому кладовищі
- Випускники Київської духовної семінарії
- Народні артисти УРСР
- Уродженці Звенигородського району
- Випускники Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
- Члени КПРС
- Українські хорові диригенти
- Померли в Києві
- Випускники Державного музично-драматичного інституту імені М. В. Лисенка