Сорокін Микола Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Микола Сорокін
Ім’я при народженні Микола Євгенович Сорокін
Народження 15 лютого 1952(1952-02-15)
хутір Козачий Веселівського району Ростовська область, РРФСР
Дата смерті 26 березня 2013(2013-03-26) (61 рік)
Ростов-на-Дону, Російська Федерація
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Національність росіянин
Рід діяльності актор,
театральний режисер,
театральний педагог,
політик
Роки діяльності 1975–2013
Дружина Тамара Олександрівна Сорокіна
Діти Аліна Сорокіна
Провідні ролі Макар Нагульнов («Піднята цілина»), Олексій Каледін («Маю честь»), Борис Годунов («Борис Годунов»), Йосип Сталін («Далі, далі, далі...»), Федір Карамазов («Брати Карамазови»), Сальєрі («Моцарт і Сальєрі»), Ричард III («Ричард III»)
Нагороди
Орден Дружби
Заслужений артист РРФСР (1988),

Народний артист Росії (1999),
Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II-го ступеня (2002),
Орден «За заслуги перед Ростовською областю» (2012)

Мико́ла Євге́нович Соро́кін (рос. Никола́й Евге́ньевич Соро́кин) (* 15 лютого 1952 26 березня 2013) — радянський російський актор театру і кіно, режисер, педагог. Художний керівник і директор Ростовського академічного театру драми ім. М. Горького, заступник голови Ростовського відділення союзу театральних діячів Росії, депутат Державної думи РФ III-го скликання, Народний артист Росії (1999).

Біографія[ред.ред. код]

Микола Сорокін народився 15 лютого 1952 року на хуторі Козачий Веселівського району Ростовської області, територія Росії.
В 1971 році вступив на акторське відділення Ростовського училища мистецтв (майстер курсу Народний артист СРСР Михайло Бушнов(рос.)укр.). У 1975 році після закінчення навчання вступив на роботу в Ростовський-на-Дону драматичний театр ім. М. Горького. У 1984 році отримав вищу освіту, закінчивши акторсько-режисерський факультет Московського Державного інститута театрального мистецтва ім. А. Луначарського (викладач з акторської майстерності Народна артистка СРСР Еліна Бистрицька).
У 1996 році Микола Сорокін призначений художнім керівником Ростовського академічного театру драми ім. М. Горького, а у 2007 році став директором театру. Крім режисерських постановок самого Миколи Євгеновича, в театр регулярно запрошуються режисери з Москви, Санкт-Петербурга, близького і далекого зарубіжжя.
З 1999 по 2003 рік — депутат Державної думи федеральних зборів РФ третього скликання (член фракції «Єдність», потім політичної партії «Єдина Росія»), обіймав посаду заступника голови комітету з культури і туризму.
З 2004 по 2012 рік займався викладацькою діяльністю. Був професором Ростовського філії Санкт-Петербурзького університету культури і мистецтв, випустив два акторських курсу.
Микола Євгенович Сорокін все своє творче життя присвятив ростовської сцені. Він пропрацював у театрі близько сорока років. Як актор блискуче створив безліч різнохарактерних класичних образів, як режисер поставив чимало вистав у рідному театрі, такиж ставив спектаклі за кордоном.

Помер після довгої хвороби 26 березня 2013 року.

Творчість[ред.ред. код]

Робота в театрі[ред.ред. код]

Ростовський академічний театр драми імені Максима Горького (1976–2006)
АКТОР

Ростовський академічний театр драми імені Максима Горького (1988–2012)
РЕЖИСЕР

  • Р. Тома «Пастка»
  • Є. Корнілов «Маю честь або останні дні отамана Каледіна»
  • Д. Патрік «Дивна місіс Севідж»
  • Мольєр «Міщанин у дворянстві»
  • Н. Птушкіна «Поки я жива»
  • А. Ніколаї «Метелик, метелик»
  • Т. Джюдженоглу «Маляр»
  • Н. Саймон «Каліфорнійська сюїта»
  • О. Толстой «Неймовірні пригоди Буратіно (Золотий ключик)»
  • Мопассан «Милий друг»
  • Н. Птушкіна «При чужих свічках»
  • Лопе де Вега «Закохана, розумна, хитра (Хитромудра закохана)»
  • М. Шолохов «Доля людини»
  • В. Соллогуб «Біда від ніжного серця»
  • І. Крилов «Урок донькам»
  • О. Островський «На жвавому місці»
  • А. Геворкян «Тигран Великий»
  • М. Горький «Васса Желєзнова»
  • А. Чехов «Вишневий сад»
  • Г. Горін «Блазень Балакірєв»
  • Н. Гоголь «Ревізор»
  • А. Борисов «Одруження гусара»
  • Р. Харвуд «Квартет»
  • М. Коломенський «Скарб Каріатиди»
  • Л. Ворон, І. Ворон «Сімейний портрет з картиною»
  • Р. Болт «Королева»
  • О. Дюма «Три мушкетери»
  • А. Чехов «Невидимі світу сльози»
  • В. Мухарьямов «В тіні виноградника»
  • В. Соловйов «1812-й рік. Фельдмаршал Кутузов»
  • Н. Сорокин «Щорічне новорічне шоу «Бризки шампанського» (1997–2013)

Плевенський ляльково-драматичний театр імені Івана Радоева(болг.)укр. (Болгарія)
РЕЖИСЕР

  • М. Горький «Васса Желєзнова»

Фільмографія[ред.ред. код]

  • 1985 «Піднята цілина» (фільм-спектакль виробництва Ростовського обласного телебачення) роль — Макар Нагульнов
  • 2002 «Вовочка» роль — Сидорчук, підполковник начальник селищного відділення міліції
  • 2003 «Вбити вечір» роль — господар магазину одягу
  • 2005 «Отаман» роль — Петро Дем'янович Семенов, генерал міліції
  • 2006 «Розклад доль» роль — Андрій Борисович на прізвисько "Старий (Дідок)", кримінальний авторитет
  • 2006 «Останній забій» роль — мер міста

Посилання[ред.ред. код]