Сосна білокора

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сосна білокора
Група білокорих сосен
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Голонасінні (Gymnosperms)
Відділ: Хвойні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Порядок: Соснові (Pinales)
Родина: Соснові (Pinaceae)
Рід: Сосна (Pinus)
Підрід: P. subg. Strobus
Секція: P. sect. Quinquefoliae
Підсекція: P. subsect. Strobus
Вид:
Сосна білокора (P. albicaulis)
Біноміальна назва
Pinus albicaulis
Engelm., 1853
Ареал виду

Сосна білокора (Pinus albicaulis) — дерево роду сосна родини соснових. У природних умовах росте в гірській місцевості на заході Північної Америки. Станом на 2015 рік є під загрозою вимирання. Головними чинниками загрози є паразитичний гриб Cronartium ribicola та жук-короїд Dendroctonus ponderosae, а в минулому — й вирубки[1].

Може жити понад 1000 років; починає давати шишки в 30–50 років. Ключовий вид деяких гірських екосистем. Відіграє, серед іншого, важливу роль у захисті ґрунту від ерозії. Велике поживне насіння цієї сосни восени та навесні є їжею тварин 20 видів, у тому числі ведмедів[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Pinus albicaulis: інформація на сайті МСОП (англ.)