Сосницький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сосницький район
Sosnytskyi rayon gerb.png Sosnytskyi rh.gif
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Чернігівська область
Код КОАТУУ: 7424900000
Утворений: 1935
Населення: 19 700 (на 1.08.2013)
Площа: 916 км²
Густота: 22.1 осіб/км²
Тел. код: +380-4655
Поштові індекси: 16100—16154
Населені пункти та ради
Районний центр: Сосниця
Селищні ради: 1
Сільські ради: 18
Смт: 1
Села: 41
Селища: 1
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 16100, Чернігівська обл., Сосницький р-н, смт. Сосниця, вул. Грушевського, 15, 2-13-30
Веб-сторінка: Сосницька РДА
Голова РДА: Колос Василь Миколайович
Голова ради: Волошко Василь Євгенович

Сосни́цький райо́н — район у північно-східній частині Чернігівської області в басейні річок Десни і Сейму (Полісся).

Район межує на півночі і північному сході з Новгород-Сіверським та Корюківським районами, на сході з Коропським районом, на півдні та південному заході з Борзнянським та Менським районами Чернігівської області України.

Центр — селище міського типу Сосниця. Район утворено в 1935 році. Відстань до обласного центру автомобільними шляхами 88 км. Територія — 916 км². Населення — 20 670 чол. (станом на 01.01.2010 р.). Населених пунктів 43, у тому числі селищ міського типу 1, сіл 42. Місцевих рад 20, у тому числі районна 1, селищних 1, сільських 18.

Історія[ред.ред. код]

Перша згадка про Сосницю з'являється під 1234 роком. Село Волинка згадується в документах, датованих 1523 роком; було сотенним і волосним центром. Згадки про села Спаське та Змітнів відносяться до 1552 року. У 1996 році 400-річчя відзначило село Авдіївка, власником якого був гетьман Данило Апостол (1702–1728). Після ліквідації автономного устрою на лівобережній Україні в 1782 році Сосниця увійшла до складу Новгород-Сіверського намісництва. Із 1797 року стала повітовим центром Малоросійської, з 1802 року — Чернігівської губернії.

У 1803 році почалася регулярна забудова міста. У середині 19 століття почалася розробка торфу, діяли пивоварний, 2 цегельних та лісопильний заводи, кустарні майстерні, існувала пожежна команда.

У 184455 роках у маєтку Полторацьких у Сосниці жила його внучка Анна Керн зі своїм чоловіком О. В. Марковим-Виноградським. У 1847 році у селі Авдіївка (на хуторі Наталівському) був заснований цукровий завод.

Біля села Бондарівка знаходиться залізнична станція єдина в Сосницькому районі. Тут проходить Південно-Західна залізниця, колись вона називалась Лібаво-Роменською. Рух по ній відкрито в 1874 році. У 1889 році було відкрито шкіряний завод.

19051907 сутички робітників та селян із поліцією. У березні 1917 року у Сосниці стало відомо про лютневу революцію, а весною район став частиною УНР.

У 1923 році Сосниця стає районним центром, а в 1924 році віднесена до категорії селищ міського типу.

Сосницький район постраждав від акції геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932–1933.

Сосниччина входить до складу Менського району, а в 1935 створюється Сосницький район Чернігівської області. Він проіснував до 1962 року, коли був включений до Менського району, і відновлений у 1965 році.

У вересні 1941 року територія району звільнена від комуністів.

На фронтах — 7 тисяч 149 жителів Сосниччини.

Культура[ред.ред. код]

Сосницький район є одним з найкращих районів області для розвитку зеленого туризму. Казкові береги Білої кручі Зачарованої Десни, оспівані видатним земляком Олександром Довженком, чудовий піщаний висип біля с. Мале Устя, розташований майже в самому селі.

В закладах культури працює 76 творчих працівники. При районному будинку культури вже 10 років творчо працює народний аматорський, фольклорний колектив «Криниця», керівнику Галині Кузьменко присвоєно звання «Заслужений працівник культури України».

У районі створено 2 інноваційні заклади клубного типу:

  • Киріївський — центр народних традицій та звичаїв,
  • Волинківський — центр культури і дозвілля.

Вже два роки на базі кінотеатру ім. О. П. Довженка проходить Всеукраїнський фестиваль молодіжних фільмів на хвилях «Зачарованої Десни». Кінотеатр один із найкращих в області по плану відвідування глядачами та виконанню плану платних послуг.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат середньоконтинентальний. Ґрунти — середньо-слабопідзолисті. Корисні копалини: пісок, глина, торф.

Напрямки спеціалізації району[ред.ред. код]

  • у промисловості основні види продукції, яка випускаються підприємствами району: кондитерські вироби, безалкогольні напої, консерви, сир жирний, предмети жіночого туалету;
  • у сільському господарстві: зерно-картопляний з розвинутим тваринництвом.

Питома вага району в області[ред.ред. код]

  • по території 2,82%
  • по населенню 2,4%

Пам'ятки[ред.ред. код]

На території району — 50 стоянок епохи неоліту і бронзи, низка поселень та могильників раннього заліза (VIII — III століття до нашої ери), сіверянських (VII — X століть), древньоруських городищ (IX — XIII століть), кілька скарбів римських монет (I — III століть нашої ери).

У селі Чорнотичі збереглася пам'ятка архітектури Свято-Дмитрівська церква (1910), у смт Сосниця — Покрівська церква (1847), церква Різдва Богородиці в с. Загребелля (1870), Преображенська в с. Киріївка (1904); пам'ятка архітектури 20 століття в смт Сосниця — Сосницький сільськогосподарський технікум бухгалтерського обліку, побудований в 1910 році як земська управа.

На території району споруджено 13 пам'ятників землякам.

Музеї:

Особи[ред.ред. код]

У період Другої світової війни на фронтах побували 7149 жителів району. Понад 3860 із них нагороджені сталінськими орденами і медалями.

Уродженці району — В. М. Вальков (с. Авдіївка), І. А. Савченко (с. Матвіївка), Хандога Тимофій Прокопович (с. Бондарівка), В. Д. Петрюк (смт Сосниця) — Герої Радянського Союзу, П. Ф. Сиворакша (с. Киріївка), Т. Я. Литовчик (смт Сосниця) — повні кавалери Ордена Слави, 3 — нагороджені двома Орденами Слави.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]