Сосниця (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Сосниця
Sosnytsya.gif
Герб Сосниці
Сосниця. Вулиця Щорса
Сосниця. Вулиця Щорса
Країна Україна Україна
Область/АРК Чернігівська область Чернігівська область
Район/міськрада Сосницький район
Рада Сосницька селищна рада
Код КОАТУУ: 7424955100
Основні дані
Засноване перші писемні згадки — 992, 1234 роки
Статус із 1924 року
Площа 10,97 км²
Населення 7695 (01.03.2014)[1]
Густота 889,9 осіб/км²
Поштовий індекс 16100
Телефонний код +380 4655
Географічні координати 51°31′52″ пн. ш. 32°29′59″ сх. д. / 51.53111° пн. ш. 32.49972° сх. д. / 51.53111; 32.49972Координати: 51°31′52″ пн. ш. 32°29′59″ сх. д. / 51.53111° пн. ш. 32.49972° сх. д. / 51.53111; 32.49972
Водойма р. Убідь (притока Десни)
Відстань
Найближча залізнична станція: Мена
До станції: 18 км
До обл. центру:
 - фізична: 90 км
Селищна влада
Адреса 16100, Чернігівська обл., Сосницький р-н, смт. Сосниця, вул. Л.Українки, 3
Веб-сторінка Сосницька РДА
Карта
Сосниця (Україна)
Сосниця
Сосниця
Сосниця (Чернігівська область)
Сосниця
Сосниця

Со́сниця — селище міського типу, районний центр Сосницького району Чернігівської області над рікою Убіддю (притока Десни). Розташоване за 90 кілометрів на схід від Чернігова, неподалік від злиття рік Десни та Сейму. Вперше згадується 1234. Було сотенним містечком, повітовим центром. Населення — 8,1 тисячі чоловік. Відстань до обласного центру автомобільним шляхом — 88 км

Історія[ред.ред. код]

За результатами археологічних розкопок на околиці селища і поблизу нього виявлено кілька поселень епохи неоліту (V–IV тисячоліття до н. е.), бронзи (II тисячоліття до н. е.), 2 поселення і курганний могильник скіфського періоду (V–IV ст. до н. е.). Знайдені також 2 скарби римських монет (II ст. н. е.). На території Сосниці досліджені 2 ранньослов'янських поселення перших століть н. е.., 4 поселення і 2 могильника сіверян (VII–X ст.), 2 городища і 3 поселення часів Київської Русі; виявлені стародавні гончарні вироби: вони відрізняються характерним орнаментом. Подібну кераміку в археології прийнято називати «сосницькою».

Найранніший документ, в якому можна знайти згадки про Сосницю — Іпатіївський літопис. У хроніці 1234 року згадано як Данило Галицький, допомагаючи Київському Великому князю у війні з Михайлом Чернігівським, звільнив кілька міст, в тому числі і Сосницю.

До 1648 року Сосниця — центр Сосницької волості Новгород-Сіверського повіту Чернігівського воєводства.

У 1648–1649 і 16631668 роках Сосниця — центр полку. Після Зборівського договору 16 жовтня 1649 року включена до Чернігівського полку. У 1654 році включена в Ніжинський полк. В липні 1663 року гетьман Брюховецький відновив Сосницький полк. Петро Дорошенко, під час свого походу на Лівобережжі, в 1668 р. ліквідував Сосницький полк, а територію і козаків як окрему сотню включив до [Чернігівського полку.

Троїцька церква (1702 р.) — колись найдавніша споруда міста. Знищена вандалами-комуністами

Після ліквідації автономного устрою на лівобережній Україні в 1782 році Сосниця увійшла до складу Новгород-Сіверського намісництва, отримала власний герб. З 1797 року стала повітовим центром Малоросійської, з 1802 року — Чернігівської губернії.

У 1803 році почалася регулярна забудова міста. В середині 19 століття почалася розробка торфу, діяли пивоварний, 2 цегельних та лісопильний заводи, кустарні майстерні, існувала пожежна команда.

У 1844—1855 роках у маєтку Полторацьких у Сосниці жила внучка Марка Полторацького Анна Керн зі своїм чоловіком О. В. Марковим-Виноградським.

На початку 20-го століття відбувалися революційні події. В 1905–1907 роках відбувалися сутички робітників та селян з поліцією. У березні 1917 року у Сосниці стало відомо про лютневу революцію, а у грудні цього ж року у місті було проголошено Радянську владу. На території Сосниччини влада Рад була встановлена в кінці 1917 на початку 1918 року.

В 1923 році у зв'язку з проведенням адміністративно-територіальної реформи Сосниця стає районним центром, а в 1924 році віднесена до категорії селищ міського типу. В 1932 році

Сосниччина входить до складу Менського району, а в 1935 створюється Сосницький район Чернігівської області. Він проіснував до 1962 року, коли був включений до Менського району, і відновлений у 1965 році.

Культура[ред.ред. код]

Покровська церква[ред.ред. код]

Церква Покрови

Дерев'яна церква Покровська — єдиний храм Сосниці, що зберігся. Спочатку побудована в 1724 р. на місці древнього храму. Повністю перебудована в 1847 р. Виконана в традиційних формах козацького храму. Виглядає архаїчно завдяки незвичайному нахилу стенів. В інтер'єрах збереглися розписи маслом на біблейські сюжети. У радянські часи храм був закритий, в будівлі розміщувалася автошкола, потім склад. У 1989 р. богослужіння були відновлені. У 2010 році церву почали реставрувати, богослужіння на той час проводили в капличці. 14 жовтня 2012 року церкву було відкрито, зараз це чудовий храм.

Літературно-меморіальний музей О. П. Довженка[ред.ред. код]

Музей О. Довженка

Музей Довженка відкрито 23 січня 1960 року. До 1968 року він був у складі Сосницького краєзнавчого музею, у 1969 році став філіалом Чернігівського історичного музею, а з 1992 року є самостійним музеєм обласного підпорядкування.

На території музею знаходиться меморіальна садиба, де пройшло дитинство Олександра Петровича Довженка та будівля літературної експозиції. У садибі — музеї все, починаючи з двору, батьківської хати, тину, воріт, криниці відновлено в такому вигляді, як описано у біографічній повісті Зачарована Десна. У приміщені літературної експозиції знаходиться кінозал, де можна переглянути фільми О. П. Довженка

Краєзнавчий музей ім. Ю. С. Виноградського[ред.ред. код]

Сосницькій краєзнавчий музей ім. Ю. С. Виноградського був відкритий 1 липня 1920 року рішенням повітового комітету. Засновником музею став Юрій Степанович Виноградський — юрист за професією, а за покликанням — історик. З початку існування музею він був історико — археологічним.

З року в рік збільшувалися фонди музею, росла його популярність, він став не тільки місцем збереження колекцій, а і центром пропаганди знань про навколишній світ.

З 1947 року музей став краєзнавчим. В 1993 році рішенням районної ради музею присвоєно ім'я Ю. С. Виноградського, що є найкращою даниною пам'яті нашому славетному землякові.

На сьогодні музей має 3 основні відділи та 6 залів.

Єдина церква в Сосниці, що збереглась до нашого часу, — Покровська. Вона дерев'яна, споруджена на заміну спорохнявілої в 1724 р., а в 1847 р. повністю перебудована. Церква має традиційну п'ятидільну структуру «козацького» храму із завершеннями зрубів криволінійними бароковими фронтонами. Центральний четверик храму увінчаний гранчастою банею на восьмерику. Всередині широкі стрункі прямокутні прорізи, що з'єднують західний та східний зруби (притвор та вівтар) із центральним четвериком, фланковані стрункими круглими колонами з дерева. На стінах зберігся олійний живопис, що ілюструє біблійні сюжети, він має мистецьку цінність.

Покровську церкву, так само, як й інші, закрили в другій половині 1930-х рр. Після втечі сталінської адміністрації під ударами німецької армії богослужіння в цій церкві відновилось. Другий раз цю єдину в місті церкву комуністи закрили на початку 1960-х рр. У приміщенні храму організували автошколу. Для того, щоб сюди заїжджали автомашини, у стіні випиляли великий проріз. Потім тут був склад. У часи перебудови церкву повернули громаді віруючих, які своїми силами зуміли привести її до ладу, і 24 лютого 1989 р. в храмі відновлено службу Божу.

Персоналії[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]