Соссюрея
| Соссюрея | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Saussurea pygmaea
|
||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
| Біля 300, див. посилання
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
|
Соссюрея (Saussurea) — рід багаторічних трав родини айстрових.
Рід був описаний Декандолем та названий на честь двох своїх співвітчизників-натуралістів батька і сина Соссюр (Saussure). Батько, (Орас Бенедикт де Соссюр) був геологом, відомим дослідником Альп, займався вивченням устиць і підйому живильних речовин по стовбуру рослин. Син (Ніколя Теодор де Соссюр) відомий як хімік і фізіолог рослин[1].
Листя чергується, від цілісного до перисторозсіченого. Квітки трубчасті, обох статей, переважно рожеві або пурпурові, в суцвіттях — кошиках, створюючих загальне суцвіття, або іноді одиночних. Плід — сім'янка з чубком з перистих волосків.
Розрізняють близько 400 видів, що ростуть в Євразії і Північній Америці. На території колишнього СРСР близько 115 видів, головним чином в Сибіру, Середній Азії і на Далекому Сході.
Найбільш відомі соссюрея гірка (S. amara) і соссюрея солончакова (S. salsa), обидва види ростуть на солончаках, засолених луках і степах. Більшість видів соссюреї ростуть у субальпійському і альпійському поясі гір по луках, кам'янистих схилах, осипах, скелях, в гірській тундрі. У горах Тянь-Шань, Памір, Куньлунь, Тибет, Каракорум і Гімалаї на висотах 4500-5000 м зустрічається соссюрея гнафалієвидна (S. gnaphalodes), що є однією з найбільш високогірних квітів. Це дуже незвичайна рослина, яку неможливо не примітити у високогір'ї. Схожа на неї соссюрея льодовикова (S. glacialis) також росте на великих висотах.
Посилання [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Соссюрея |
- ↑ Липшиц С. Ю. Род Saussurea DC (Asteraceae). — Л.: Наука. — 1979. — C. 283.
