Софія Гольшанська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Софія Гольшанська
Zofia Holszańska
Jogaila and Zofia Holszańska. Pic. by A. Leser.jpg
Ягайло і Софія. Рисунок А. Лесера
Королева Польщі
Початок правління:
Кінець правління:
Попередник: Владислав ІІ Ягайло
Дата народження: бл. 1405
Дата смерті: 21 вересня 1461
Місце смерті: Краків
Дружина: Владислава ІІ Ягайла
Діти: Владислав Варненчик
2. Казимир (помер в дитинстві)
3. Казимир IV Ягеллончик
Батько: Андрій Гольшанский
Мати: Олександра Друцька


Софія Андріївна Гольша́нска (Со́нька; пол. Zofia Holszańska; близько 140521 вересня 1461, Краків) — русинська княжна з роду Гольшанських, королева польська, з 1422 року четверта і остання жінка короля польського Владислава II Ягайла.

Підпис Софії Гольшанської як королеви польської, 1454 рік: Zophia dei gratia Regina Polonie

Молоді роки[ред.ред. код]

Софія Гольшанська народилася 1405 року, скоріше за все, в Києві, де її батько Андрій Іванович Гольшанський на той час був намісником Великого князя Литовського. І Гольшанські, і Друцькі, з роду яких походила її мати Олександра, були нащадками литовського князя Гедиміна, проте на початок ХV століття вже кілька десятиріч були православними і жодною іншою мовою, окрім руської, не розмовляли. Коли Софія була маленькою, її батько помер, і відтак майбутня королева Польщі разом з матір’ю мешкала в замку свого дядька князя Семена Друцького в Друцьку (територія нинішньої Білорусі).

Вклад в культуру і науку[ред.ред. код]

У 1453 р. за її ініціативи почався переклад Біблії на польську мову. Одним з автором перекладу з чеської мови був капелан Андрій (Енджі) з Яшовіц. Цей переклад, відомий як «Біблія королеви Софії», є першим відомим перекладом Біблії на польську мову. Робота над першим томом була завершена в 1455 р., другий - у 1460.

Пам'ятна монета Нацбанку Білорусії, 2006
Ексгумація тіла Софії Гольшанської, 1902

Засновниця династії[ред.ред. код]

Софія публічно присягнулася у своїй невинності, переконливих доказів її злочинів не знайшли. Справа завершилася виправданням. Зрештою, обидва королевича були дуже схожі на батька, особливо молодший, Казимир, який навіть отримав прізвисько Ягеллончик. Але умиротворення не вийшло: зрештою, за наклеп ніхто покараний не був, Софії довелося перенести багато принижень. Ягайло незабаром помер, королева пережила його на двадцять сім років. Генрік з Рогова завжди займав чільні місця при королеві, яка після смерті заповіла своєму лицареві непогану спадщину. Навіть коли на польський трон сів молодший син Софії Казимир, теж наблизив до себе людину, котрого злі язики називали його батьком.

Королями стали два сини (Владислав III Варненчик, Казимир IV Ягеллончик),чотири онуки ( Владислав II Ягелончик, Ян I Ольбрахт, Олександр I Ягеллончик, Сигізмунд I Старий), і правнук (Сигізмунд II Август) Софії Гольшанської.

Див. також[ред.ред. код]

Литература[ред.ред. код]

  • Рудзкі Э. Польскія каралевы / Част. пер. з польск. // Спадчына. — 1993. — № 6. (біл.)
  • Duczmal M. Jagiellonowie. Leksykon biograficzny. — Poznań–Kraków: Wydawnictwo Literackie, 1996. — S. 421—432. — ISBN 83-08-02577-3.
  • Gąsiorowski A. Itinerarium Władysława Jagiełły 1386—1434. — Warszawa: Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk, 1972. — S. 121.
  • Krzyżaniakowa J., Ochmański J. Władysław II Jagiełło. — 2 ed. — Wrocław: Ossolineum, 2006. — T. 1. — S. 279—306, 330. — 372 s. — ISBN 978-83-04-04778-5.
  • Rudzki E. Polskie królowe. — 2 ed. — Warszawa: Novum, 1990. — T. 1. — S. 98—126. — 300 s.
  • Tęgowski J. Pierwsze pokolenia Giedyminowiczow. / Pod red. Marka Górnego — Poznań-Wrocław: Biblioteka Genealogiczna, 1999. — T. 1. — S. 93, 130—131. — 319 s. — ISBN 83-913563-1-0.
  • Tęgowski J. Przodkowie Zofii Holszańskiej, czwartej żony Władysława Jagiełły. // Genealogia. Studia i materiały historyczne. — Poznań-Wrocław: Wydawnictwo historyczne, 1996. — T. 8. — S. 27—47.
  • Wdowiszewski Z. Genealogia Jagiellonów i Domu Wazów w Polsce. — 2 ed. — Kraków: Avalon, 2005. — S. 75—79. — 335 s. — ISBN 83-918497-2-4.