Софія Гольшанська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Софія Гольшанська
Dei gratia Regina Polonie
Zophia107Q.jpg
Королева Польщі
Правління 1422-1461
Коронація 16 жовтня 1384
Попередник Ельжбета Ґрановська
Наступник Елізабет Габсбург
Інші титули Княжна Литовсько-Руська
Біографічні дані
Імена Сонька
Дата народження бл.1405
Дата смерті 21 вересня 1461(1461-09-21)
Краків
Місце поховання Вавельська кафедра, Краків, Польща
Чоловік Владислав ІІ Ягайло
Діти Владислав, Казимир (помер в дитинстві), Казимир
Династія Гольшанські
Батько Андрій Гольшанський
Мати Олександра Друцька
POL COA Hippocentaurus.svg
Sophia of Halshany signature as Queen of Poland.png

Софія (Соня) Андріївна Гольша́нська (Со́нька; пол. Zofia Holszańska; *бл.1405 — †21 вересня 1461, Краків) — русинсько-литовська княжна з роду Гольшанських, королева польська, з 1422 року четверта і остання дружина короля польського Владислава II Ягайла.

Молоді роки[ред.ред. код]

Ягайло і Софія. Рисунок А. Лесера
Пам'ятна монета Нацбанку Білорусі, 2006

Софія Гольшанська народилася 1405 року, скоріше за все, у Києві, де її батько Андрій Іванович Гольшанський на той час був намісником Великого князя Литовського. І Гольшанські, і Друцькі, з роду яких походила її мати Олександра, були нащадками литовського князя Гедиміна, проте на початок ХV століття вже кілька десятиріч були православними і жодною іншою мовою, окрім руської, не розмовляли. Коли Софія була маленькою, її батько помер, і відтак майбутня королева Польщі разом з матір'ю мешкала в замку свого дядька князя Семена Друцького в Друцьку (територія нинішньої Білорусі).

1421 року охрещена, отримала імя Софія. 1424 року відбулася коронація, після якої стала королевою Польщі. Після смерті короля Ягайла 1434 року польською верхівкою не була визнана регенткою при малолітніх синах, тому переїхала до Сяноцького замку, де постійно мешкала після смерті чоловіка. Тут приймала гостей, зокрема, 1440 року кардинала Збишка Олесніцького. 1441 року надала локаційне право селу Радошиці.[1]

Вклад в культуру і науку[ред.ред. код]

1453 р. за її ініціативи почався переклад Біблії на польську мову. Одним з автором перекладу з чеської мови був капелан Анджей з Яшовіц. Цей переклад, відомий як «Біблія королеви Софії», є першим відомим перекладом Біблії польською мовою. Робота над першим томом була завершена в 1455 р., другий — у 1460.

Ексгумація тіла Софії Гольшанської, 1902

Засновниця династії[ред.ред. код]

Софія публічно присягнулася у своїй невинності, переконливих доказів її злочинів не знайшли. Справа завершилася виправданням. Зрештою, обидва королевича були дуже схожі на батька, особливо молодший, Казимир, який навіть отримав прізвисько Ягеллончик. Але умиротворення не вийшло: зрештою, за наклеп ніхто покараний не був, Софії довелося перенести багато принижень. Ягайло незабаром помер, королева пережила його на 27 років. Генрік з Рогова завжди займав чільні місця при королеві, яка після смерті заповіла своєму лицареві непогану спадщину. Навіть коли на польський трон сів молодший син Софії Казимир, теж наблизив до себе людину, котрого злі язики називали його батьком.

Королями стали два сини (Владислав III Варненчик, Казимир IV Ягеллончик), чотири онуки (Владислав II Ягелончик, Ян I Ольбрахт, Олександр I Ягеллончик, Сигізмунд I Старий), і правнук (Сигізмунд II Август) Софії Гольшанської.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Бендза М. З історії православної культури Сяноцької землі… С. 165

Джерела[ред.ред. код]

  • Бендза М. З історії православної культури Сяноцької землі / Український історичний журнал.— К., № 5 (482) за вересень-жовтень 2009.— С. 159–179. ISSN 0130-5247
  • Рудзкі Э. Польскія каралевы / Част. пер. з польск. // Спадчына. — 1993. — № 6. (біл.)
  • Duczmal M. Jagiellonowie. Leksykon biograficzny. — Poznań-Kraków: Wydawnictwo Literackie, 1996. — S. 421–432. — ISBN 83-08-02577-3.
  • Gąsiorowski A. Itinerarium Władysława Jagiełły 1386–1434. — Warszawa: Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk, 1972. — S. 121.
  • Krzyżaniakowa J., Ochmański J. Władysław II Jagiełło. — 2 ed. — Wrocław: Ossolineum, 2006. — T. 1. — S. 279–306, 330. — 372 s. — ISBN 978-83-04-04778-5.
  • Rudzki E. Polskie królowe. — 2 ed. — Warszawa: Novum, 1990. — T. 1. — S. 98—126. — 300 s.
  • Tęgowski J. Pierwsze pokolenia Giedyminowiczow. / Pod red. Marka Górnego — Poznań-Wrocław: Biblioteka Genealogiczna, 1999. — T. 1. — S. 93, 130–131. — 319 s. — ISBN 83-913563-1-0.
  • Tęgowski J. Przodkowie Zofii Holszańskiej, czwartej żony Władysława Jagiełły. // Genealogia. Studia i materiały historyczne. — Poznań-Wrocław: Wydawnictwo historyczne, 1996. — T. 8. — S. 27—47.
  • Wdowiszewski Z. Genealogia Jagiellonów i Domu Wazów w Polsce. — 2 ed. — Kraków: Avalon, 2005. — S. 75—79. — 335 s. — ISBN 83-918497-2-4.


Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Попередник
Ельжбета Ґрановська
Coat of Arms of the Polish Crown.svg Королева Польщі
1422-1461
Coat of Arms of the Polish Crown.svg Наступник
Елізабет Габсбург