Соціальна держава

Соціа́льна держа́ва — це вид держави, яка у своїй діяльності прагне до загального добробуту всіх громадян, соціальної захищеності і соціальної справедливості для всіх членів суспільства. Вона, зокрема охоплює сукупність державних установ, податкову політику, діючі стандарти та заходи контролю для досягнення мети щодо зниження соціальних та вітальних ризиків для громадян. Держава та уряд зобов'язуються підтримувати та забезпечувати в законодавстві і управлінні соціальну рівність та справедливість.

Як правило це правова держава розвиненого громадяського суспільства, що з'єднуючи у своїй діяльності принципи волі й рівності, соціальної справедливості, надкласовості, реально забезпечує соціально-економічні права людини.

Не слід плутати близькі за змістом, але різні політико-правові поняття «Соціальна держава» та «Держава (загального) добробуту».

Перше визначення поняття «соціальної держави» належіть німецькому правознавцю 19 століття Лоренцу фон Штайну (1815—†1890), котре він зробив, вивчаючи соціальний досвід Французької революції.

Першоджерела

• Lorenz von Stein. Geschichte der sozialen Bewegung in Frankreich von 1789 bis auf unsre Tage, Leipz. 1850, // Історія соціальног руху у Франції з 1789 р. В 3х томах.

Посилання

• Манфред Шпікер. СОЦІАЛЬНА ДЕРЖАВА: ПРИНЦИПИ — МЕЖІ — МОЖЛИВОСТІ
• М. Ф. Юрій. Політологія (підручник). Правова і соціальна держава
• Поняття і ознаки соціальної держави. — з кн: Загальна теорія держави і права (ред. проф. М. В. Цвік та ін.) — Харків «Право» 2002
• Україна як соціальна держава: гасло для політичної конкуренції чи шлях до солідаризації суспільства? (під головн.ред. В. Є. Воротіна). — Київ, НІСД, 2009