Соціально-медичні послуги

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прапор МОЗ України

Соціа́льно-меди́чні по́слуги — консультації щодо запобігання виникненню та розвитку можливих органічних розладів особи, збереження, підтримка та охорона її здоров'я, здійснення профілактичних, лікувально-оздоровчих заходів, працетерапія.

Законодавче поле в Україні[ред. | ред. код]

Основними законодавчими актами, які регулюють надання соціально-медичних послуг в державі є Закони України «Про соціальні послуги[1]», «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»[2], «Про реабілітацію інвалідів в Україні»[3], відповідні рішення: Уряду України[4], Міністерства соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я України.

Реалізація[ред. | ред. код]

На території України соціально-медичні послуги надаються в соціальних та медичних установах, які підпорядковані Міністерству соціальної політики, Міністерству охорони здоров'я та Національній академії медичних наук.

Для особливо потребуючих громадян, соціально-медичні послуги надаються у геріатричних установах держави на тривалий, чи визначений період.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]