Сошенко Іван Максимович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Іва́н Макси́мович Соше́нко (*2 червня 1807, Богуслав — †19 липня 1876), маляр і педагог, родом з Богуслава на Київщині, один з найближчих друзів Тараса Шевченка (брав активну участь у визволенні Шевченка з кріпацтва). 1832-38 вчився у Петербурзькій Академії Мистецтв; з 1839 викладач малювання у Ніжинській, Немирівській (з 1846) і Київ. (з 1856) гімназіях. Із збережених творів Сошенка відомі: «Портрет бабусі М. Чалого», «Жіночий портрет», «Хлопчики-рибалки», «Продаж сіна на Дніпрі» (1857); пейзажі; ікони.
Зміст |
[ред.] Рання біографія
Народився 2 червня 1807 р. на Київщині, в Богуславі. Його дід, міщанин, кожум'яка Кіндрат Соха, залишив після себе невеликий спадок. Батько — Максим Сошенко через постійні нестатки і загрози покріпачення був змушений разом з родиною переїхати до Звенигородки.
Значний вплив на формування Сошенка мала його бабуся, яка вже у 8 років навчала Сошенка грамоти. Потім Іван Сошенко навчався у дяка, де навчився писати латиницею і читати Псалтир, який він проте згодом знав напам'ять і в 60 років. У 13 років його було відправлено у Вільшану до відомого ікономаляра Степана Превлоцького, що погодився взяти Сошенка на безкоштовне утримання. Тут юнак працював у художника по господарству. Згодом він навіть отримував платню за свою роботу.
У 1823 р. Сошенко починає працювати самостійно і першим вдалим замовленням було для Мліївської церкви («Чорне місце»), що склало згодом йому репутацію вмілого іконописця у цілій окрузі. Він також малював картини для Матусова, Лебединського монастиря.
[ред.] Сошенко і Шевченко
Сошенко познайомився з Тарасом Шевченком 1836 року в Петербурзі. Сошенко був одним із перших, хто звернув увагу на художній хист Шевченка. Познайомив Сошенко Шевченка з такими відомими людьми як Євген Гребінка, Василь Іванович Григорович, Олексій Гаврилович Венеціанов та іншими.
Деякий час Шевченку і Сошенку довелося жити на одній квартирі. Після закінчення Академії останній оселився в Україні.
Сошенко згодом зустрічається з Шевченком у Ніжині у 1846 році та у Києві у 1859 році, вони також багато листувалися. У травні 1861 року Сошенко супроводжував труну Шевченка до Канева.
[ред.] В Петербурзі
На основі «прошенія» в Правління Академії від 29 вересня 1934 року та спеціального «Увольнительного Листа» 12 листопада 1834 року В. Григорович підписує «Білет імператорської Академії художеств» на дозвіл Сошенкові у якості «постороннего ученика» навчатися Петербурзькій Академії Наук. Вчитися Сошенкові було досить важко. Давалися взнаки реміснича іконописна школа та постійна турбота за шматок хліба. Особливе покровительство І. Сошенко мав від професорів Академії Олексія Венеціанова та Олексія Єгорова, що своїми порадами допомагали художнику.
Під час навчання Сошенко створює ряд жанрових та історичних полотен, портретів, пейзажів, займається монументальними стінописом, копіюванням класичного малярства. В цей час Іван Сошенко знайомиться з Петром Петровським, Григорієм Михайловим, Петром Заблоцьким, Аполлоном Мокрицьким.
[ред.] Після Академії
В липні 1839 року Сошенко виїжджає працювати до Ніжинського повітового училища, де він згодом зустрічає вкотре Шевченка. Після закінчення академії йому було вручено атестат за звання вільного некласного художника. Перше приватне замовлення на сюжет визволення апостола Петра з темниці, незважаючи на довгу і наполегливу працю художника, було забраковано ханжею-замовником.
Через погіршення стану здоров'я був змушений переїхати до Немирова працювати у гімназії. Серед його тодішніх учнів був скульптор Гуйський, портретист Страшинський, пейзажист Орловський, що потім став професором академії художеств.
Для заробітку в цей час Сошенко копіював роботи з картинної галереї Потоцького, і три картини «Водоспад», «Ранок», «Вечір» були продані за 300 рублів, що трохи допомогло художнику під час хвороби. Відомо, що на замовлення управляючого маєтку Г. Абази Іван Сошенко виконав копію портрета Софії Потоцької роботи Лампі. Він також, за деякимим свідченнями, писав портрети своїх стареньких батьків під час відвідин їх у Звенигороді влітку 1852 року.
За вісім років після відставки у Немирові Сошенко, виконуючи замовлення сільських церков, мав лише єдину значну роботу — запрестольний образ для жіночого монастиря «Успіння Матері Божої», великого розміру, з постатями у людський зріст. Сошенко працював над образом півтора року.
[ред.] Ікони Сошенка
Широцький, відомий художник, зауважує, що ікони Сошенка «відзначаються від звичайної малярської роботи». Він також згадує роботи Сошенка у храмі Різдва Христового у Тульчині на Поділлі. Бачив також писані ним образи у мешканця села Гутник Гайсинського повіту. Свої ікони Сошенко власноручно підписував «Ив. Сошенко» або «писалъ живоп. Ив. Сошенко». Дочка отця Антонія Брадугана з Нестерварської церкви розповідала, що вони обоє та односельці позували Сошенкові для образів.
[ред.] Останні роки життя
У липні 1856 року Сошенко переїздить до Києва викладати у ІІ Київській гімназії, де він раніше прослужив 20 років. Прац..чи у гімназії він постійно цікавиться історією мистецтва, звітами про річні виставки у Петербурзькій Академії Художеств. Читає багато літератури, зокрема Кольба і Куглера.
Про один із творів Сошенка згадує Сава Чалий — «Козацький табір»(1846), а також акварель «Бандурист» (1847). Сошенко також намалював кілька українських краєвидів, створив портрети Хмельницького, Мазепи, Гонти і Гонтихи, любив писати портрети старих людей.
19 липня 1867 року під час подорожі до рідного Богуслава Іван Сошенко помер над р. Россю, біля якої народився.
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.)
- Шевченківський словник: У двох томах / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — К.: Головна редакція УРЕ, 1978.
 |
Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі.
Ви можете допомогти проекту, зробивши це!
|
 |
Ця стаття не містить шаблону-картки.
Ви можете допомогти проекту, додавши його у статтю. Можливо, вам варто звернутись за допомогою до Вікіпедія:Запити на шаблони.
|
