Сошка (зброя)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стрільці — мушкетери упирали бердиш в землю при стрільбі з рушниць

Сошка (подсошнік, також сошки та двонога) — підставка для вогнепальної зброї або арбалета.

У XVI–XVII століттях являла собою жердину заввишки ~ 1,5 м, один кінець якого мав рогатку для упору зброї, а другий — був загострений для упору в землю. Нерідко функції сошки виконували різні різновиди холодної зброї, як, наприклад, алебарда або бердиш. До кінця XVII століття у зв'язку з полегшенням ваги зброї і переходом з мушкетів на рушниці, практично перестала вживатися.

У ХХ столітті відродилася у вигляді двоногі, що являє собою частину гвинтівки, автомата або ручного кулемета. Використовується для фіксації стволу у напрямку стрільби в положенні лежачи, що забезпечує підвищення стійкості зброї при стрільбі і відповідно купчастості.

Див. також[ред.ред. код]


АК47 Це незавершена стаття про вогнепальну зброю.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.