Спадкування
Спадкува́нням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від померлої фізичної особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Види спадкування [ред.]
- Спадкування за заповітом
- Спадкування за законом
Здійснення спадкування [ред.]
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи й інші учасники цивільних відносин. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Громадянин може стати спадкоємцем незалежно від віку, статі, стану здоров'я тощо. Отже, спадкоємцями можуть бути не тільки дієздатні, але й недієздатні громадяни. В останньому випадку відповідні дії, необхідні для прийняття спадщини, здійснюють їх законні представники — батьки, усиновителі, опікуни.
Існує шість черг спадкування:
1 черга: діти спадкодавця, в тому числі зачаті за життя спадкодавця і народжені після його смерті, той із подружжя, який його пережив, та батьки.(а також онуки від дітей?)
2 черга: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька так і з боку матері.
3 черга: рідні дядько та тітка спадкодавця.
4 черга: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше, як п'ять років до часу відкриття спадщини.
5 черга: інші родичі до шостого ступеня спорідненості, утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї.
6 черга: держава.
