Спазм

М'язовий спазм
МКХ-10	25.2
МКХ-9	728.85
MeSH	D013035

Спазм (грец. spasmós, від spáo — тягну) — довільне скорочення (судома) м'язу або групи м'язів, зазвичай супроводжується різким болем.

Розрізняють спазми поперечносмугастих (скелетних) м'язів (наприклад, при деяких паралічах) та гладких м'язів — судинної стінки (наприклад, при стенокардії), бронхів (див. Бронхіальна астма), стравоходу (кардіоспазм), кишечнику та ін. Спазми скелетних м'язів утруднюють рухи. Спазми гладких м'язів порушують різні функції органів.

Патогенез

М'язові спазми, конвульсивні посмикування, гикавка, нервовий тик — ці прояви викликані дефіцитом магнію. Магній блокує зайве надходження кальцію до клітин, завдяки чому перешкоджає зайвій напрузі скелетних м'язів та гладкої мускулатури, та сприяє їхньому розслабленню.

Класифікація

За механізмом розрізняють спазми

• епілептичні
• неепілептичні

Епілептичні викликаються одночасним розрядом великої популяції нейронів (гіперсинхроний розряд) та слугують проявом різних видів судомних епілептичних нападів.

Неепілептичні різноманітні за своїм патогенезом. Вони можуть бути пов'язані з:

1. неспецифічним підвищенням збудливості сегментарних (реперкусивні судоми) та супрасегментарних (рефлекторні судоми) структур ЦНС;
2. дисфункцією нейронів внаслідок аноксії (судоми при странгуляції) та аноксиішемії (судомна форма обмороку та ін.);
3. активацією деяких мозкових структур під дією отрути або токсину (токсичні судоми);
4. розладом функції, нейронів під впливом ендокриних, електролітних та метаболічних розладів (наприклад, тетанічні судоми, судоми при дефіциті вітаміну В6, при гіпоглікемії);
5. розладом механізмів, що беруть участь в організації сну;
6. порушенням супрасегментарних впливів на сегментарний апарат під дією психогенних факторів (істеричні судоми) або органічних уражень мозку (горметонічні судоми), місцевих нейрогенних порушеннь (наприклад, локальні судоми м'язів).

Також спазми ділять на:

• Спазми тонічні — тривале напруження м'язів
• Спазми клонічні — синхронні товчкоподібні скорочення м'язів з періодами розслаблення

Для позначення тонічних судом певних груп м'язів застосовуються спеціальні терміни:

• «тризм» — судома жувальних м'язів
• «блефароспазм» — судома кругових м'язів ока

Клонічні генералізовані судоми іноді називаютюся конвульсіями.

Спазми гладкої мускулатури: кардіоспазм, пілороспазм.

Спазми в дітей особливо легко виникають у ранньому віці (що пов'язано з особливостями розвитку головного мозку) під впливом інфекцій, інтоксикацій та травм, психогенних факторів та ін.

Лікування

Лікування засноване на корекції основного захворювання у поєднанні з протисудомними препаратами (фенобарбітал, гексамідин, дифенін); важливе абсолютне утримання від алкоголю, дотримання режиму сну.

Див. також

• Неврологія
• Ангіологія
• Протисудомні препарати