Спартак (міні-серіал)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Спартак
Spartacus
Тип Телесеріал
Телеканал(и) USA Network
Жанр Історична драма
Тривалість 171 хв.
Компанія Kurdyla Entertainment
Fuel Entertainment
Vesuvius Productions
USA Cable Entertainment
Режисер Роберт Дорнхельм
Ідея Роман:
Говард Фаст
Телебачення:
Роберт Шенкан
Продюсери Тед Курдайл
У головних ролях Горан Вішніч
Алан Бейтс
Ангус Макфейден
Рона Мітра
Іен Макніс
Росс Кемп
Бен Кросс
Країна-виробник США
Мова оригіналу англійська
Перша поява 18 квітня 2004
Профіль у базі IMDb

«Спартак» (англ. Spartacus) — північноамериканський міні-серіал 2004 р., заснований на однойменному романі Говарда Фаста, режисер — Роберт Дорнхельм, продюсер — Тед Курдайл, за мотивами телеспектаклю Роберта Шенкана. Транслювався протягом двох ночей на USA Network, головні ролі грали Горан Вішніч, Алан Бейтс, Енгус Макфейден, Рона Мітра, Іен Макніс, Росс Кемп і Бен Крос.

Сюжет[ред.ред. код]

Фільм починається з історії Варінії (Рона Мітра), жінки Галлії та її села, що зазнало нападу з боку римлян. Всі його мешканці узяті в рабство, вона продається Лентулу Батіату (Іен Макнік). Спартак (Горан Вішніч), раб-фракієць, приречений для роботи на шахтах, намагається захистити іншого раба. Перед тим як його майже розп'яли, Батіат купує Спартака. Останній і жменька інших рабів змушені обрати долю гладіаторів.

В один із днів до Батіата приїжджає гість — представник знаті в Римі Марк Ліциній Красс. Красс замовляє приватні гладіаторські бої на смерть. У першій парі перемагає гладіатор на ім'я Давид, єврей, який ніколи не розмовляє. У другій парі б'ються африканець Драба і фракієць Спартак. Драба здобуває перемогу, заставши з тризубом лежачого на піску Спартака. Але африканець не наважується вбити Спартака. Він вбиває охоронця і здійснює спробу напасти на представників знаті, його вбивають преторіанці.

Спартака сильно вразив вчинок Драби. Він довго роздумує над подією, називає Драбу своїм другом і вчителем. Під час навчального тренування Спартак спалахує гнівом на преторіанця, який б'є гладіатора. Зав'язується бійка, розпочинається повстання рабів.

Ролі[ред.ред. код]

Виробництво[ред.ред. код]

Сюжет і костюми, загальний фон майже ідентичний версії 1960 р. Стенлі Кубрика, але ця адаптація ближча і точніша до роману Говарда Фаста, ніж фільм Кубрика. (Два з найпомітніших пропусків у новій адаптації сцена «Я Спартак!» і возз'єднання Спартака з дружиною після битви.) Мінісеріал показаний як розповідь жінки своєму синові, пізніше зрозуміло, щоб це дружина Спартака розповідає синові про його батька.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]