Церква Спаса на Берестові
| Церква Спаса на Берестові | |
 Спас на Берестові |
|
| Інформація про будівлю | |
|---|---|
| Розташування | Україна, Київ |
| Координати | |
| Замовник | митрополит Петро Могила (відновлення) |
| Початок будівництва | кінець XI ст. / початок XII ст. |
| Кінець будівництва | кінець XI ст. / початок XII ст. |
| Зруйновано | 1482 |
| Відбудовано | 1640-1643 |
| Стиль | українське бароко, класицизм |
| Належність | музей, УПЦ МП |
.jpg)
Спас на Берестові — тринавна шестистовпна церква на колишній околиці Києва (село Берестове), знаходиться поблизу Києво-Печерської Лаври.
Зміст |
[ред.] Архітектура
Мала три бокові притвори, що надавало їй хрещатого вигляду.
[ред.] Історія
Побудована в кінці 11 або на початку 12 ст., мабуть, коштом Володимира II Мономаха, бо у 12 ст. Вперше згадується в літописі 1072 р. Була усипальницею князів із роду Мономаховичів. В 1157 р. тут було поховано сина Володимира Мономаха - Юрія Долгорукого - засновника Москви (тричі - у 1149-50 рр., 1150 р. та 1155-57 рр. - був великим князем київським).
Зруйнована 1482 року кримським ханом Менґлі-Ґіреєм.
Від первісної споруди церкви зберігся один перший ярус прямокутного притвору. У 1640-43 рр. на замовлення Петра Могили храм було реставровано у стилі українського бароко і розписано грецькими майстрами. У 1752 р. під час капітального ремонту церква одержала п'ятиголове завершення. При перебудові використано з первісної будови збережену західну частину з нартексом і хорами, добудовано дві каплиці й поставлено 5 бань.
У 1813-14 рр. за проектом архітектора А.І. Меленського до неї прибудовано дзвіницю у формах класицизму. В такому виді церква збереглася до наших часів. Значний інтерес становили різьблені і чеканні прикраси престолу, виконані золотих і срібних справ майстром Ф.М. Коробкою.
У 1909-14 рр. під керівництвом архітектора П.П. Покришкіна були проведені археолого-архітектурні дослідження і реставрація стародавніх частин будинку, що збереглися. Дослідження підвалин церкви дали можливість уявити церкву у вигляді трьохнефної шестистовпної однокупольної споруди з притворами - південним, західним і північним. Збереглося характерне для давньоруської будівельної техніки кін. XI - поч. XII ст. мурування стін на товстому шарі цементованого розчину з утопленими рядами цегли. В церкві у 70-х рр. XX ст. виявлений фресковий живопис XI-XII століть.
[ред.] Див. також
- Список мурованих храмів у стилі українського бароко
- Список давньоруських архітектурних споруд домонгольського періоду
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
|
||||||||||||||||
.jpg)
