Спектральна музика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Спектральна музика (фр. Musique spectrale), або спектралізм — напрямок академічної музики (переважно інструментальної), що характеризується опорою звуковисотної організації музичного тексту на дані спектрального аналізу звуку. Іншими словами, техніка спектральної композиції полягає в тому, що окремі звуки розподіляються між інструментами оркестру відповідно до законів розміщення обертонів у спектрі звуку-моделі. Обчислення спектру звуку спирається на швидке перетворення Фур'є і здійснюється за допомогою комп'ютерної техніки.

Напрямок розвивався у 1970-х — 1980-х роках французькими композиторами Жераром Грізе та Трістаном Мюраєм, що працювали в інституті IRCAM, пізніше до спектральної композиції зверталися також К.Штокгаузен, Дж. Харвей та інші. Термін «спектральна музика» був запропонований музикознавцем Юґе Дюфуром, проте, за спогадами Ж.Грізе, цей термін був придуманий для мас-медіа і не відображає сутності творчого процесу. Напроти — на думку композитора такий термін є «занадто обмеженим».

З точки зору звуковисотної системи, спектралізм нерідко протиставляється класичній мажоро-мінорній системі, вибудованій на властивостях рівномірно-темперованого строю, як своєрідна альтернатива, що також базується на акустичних властивостях звуку. З іншого боку спектральна музика стала також протиставленням серіальній та алеаторичній музиці, де математичні алгоритми використовувалися для розгортання музичної тканини в часі, обмежуючи роль композитора у створенні музичного твору.

Джерела[ред.ред. код]

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Anderson, Julian. 2000. «A Provisional History of Spectral Music». Contemporary Music Review 19, no. 2 ("Spectral Music: History and Techniques): 7-22.
  • Busoni, Ferruccio. 1907. «Entwurf einer neuen Ästhetik der Tonkunst». In Der mächtige Zauberer & Die Brautwahl: zwei Theaterdichtungen fur Musik; Entwurf einer neuen Aesthetik der Tonkunst, by Ferruccio Busoni, Arthur, comte de Gobineau, and E. T. A. Hoffmann. Triest: C. Schmidt. English edition as Sketch of a New Esthetic of Music, translated from the German by Th. Baker. New York: G. Schirmer, 1911.
  • Cohen-Lévinas, Danielle; Création musicale et analyse aujourd'hui (Paris: Eska, 1996) ISBN 2-86911-510-5
  • Cowell, Henry. 1930. New Musical Resources. New York & London: A. A. Knopf. Reprinted, with notes and an accompanying essay by David Nicholls. Cambridge [England] & New York: Cambridge University Press, 1996. ISBN 0-521-49651-9 (cloth) ISBN 0-521-49974-7 (pbk.)
  • Fineberg, Joshua. 2000. Spectral music: history and techniques (Overseas Publishers Association, published by license under the Harwood Academic Publishers imprint, ©2000) OCLC: 48862556*Fineberg, Joshua. 2006. Classical Music, Why Bother?: Hearing the World of Contemporary Culture Through a Composer's Ears. Routledge. ISBN 0-415-97174-8, ISBN 978-0-415-97174-4. Contains much of the same text as the above.
  • Grisey, Gérard. 1987. «Tempus ex machina: a Composer's Reflections on Musical Time.» Contemporary Music Review 2, no. 1:238-75.
  • Helmholtz, Hermann von. 1863. Die Lehre von den Tonempfindungen als physiologische Grundlage für die Theorie der Musik. Braunschweig: Friedrich Vieweg und Sohn. Second edition 1865; third edition 1870; fourth revised edition 1877; fifth edition 1896; sixth edition, edited by Richard Wachsmuth, Braunschweig: A. Vieweg & Sohn, 1913 (Facsimile reprints, Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 1968; Frankfurt am Main: Minerva, 1981; Hildesheim & New York: G. Olms, 1983, 2000 ISBN 3-487-01974-4; Hildesheim: Olms-Weidmann, 2003 ISBN 3-487-11751-7; Saarbrücken: Müller, 2007 ISBN 3-8364-0606-3).
    • Translated from the third edition by Alexander John Ellis, as On the Sensations of Tone as a Physiological Basis for the Theory of Music. London: Longmans, Green and Co., 1875; second English edition, revised and corrected, comformable to the 4th German edition of 1877 (London and New York: Longmans, Green, and Co., 1885); third English edition 1895; fourth English edition 1912; reprint of the 1912 edition, with a new introduction by Henry Margenau, New York: Dover Books, 1954 ISBN 0-486-60753-4; reprint of the 1912 edition, Whitefish, Montana: Kellinger Publishing, 2005, ISBN 1-4191-7893-8
  • Moscovich, Viviana. 1997. «French Spectral Music: An Introduction». Tempo new series, no. 200 (April): 21-27.
  • Rose, François. 1996. «Introduction to the Pitch Organization of French Spectral Music.» Perspectives of New Music 34, no. 2 (Summer): 6-39.