Спелеологія

Спелеологія (від грец. σπήλαιον — печера та λόγος — вчення, наука) — це комплексна наука, розділ наук про Землю, а саме карстознавства, яка займається вивченням печер, включаючи їх виникнення, розвиток, форми, вміщуючі породи, породи та мінерали печерного походження, склад та міграцію підземних вод, мікроклімат, органічний світ в минулому та в сьогоденні, а також залишки давньої матеріальної культури. Не слід плутати науку спелеологію і спелеотуризм - екстремальний вид туризму, що пов’язаний з проходженням печер. Одним з розділів спелеології є відносно новий напрямок науки — спелестологія, яка досліджує штучні підземні споруди: гірничі виробки, давні та сучасні міські комунікації тощо.

Історія спелеології

Термін спелеологія запропонував у 1890 році французький археолог Е.Рів'єр. У цьому ж році його застосував як наукове визначення один з засновників сучасної науки про печери Е.М.Мартель. У 1928 році при Віденському університеті відкрився перший у світі інститут спелеології. Австрійський спелеолог X. Триммель, виділяє чотири етапи становлення спелеології як науки:

1. бароко (XVI—XVII ст.),
2. просвіти (XVIII ст.),
3. романтики (XIX ст.) и
4. классичний (кінець XIX — початок XX ст.).

Див. також

• Спелеотуризм

Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Посилання

• печери України
• печера Мушкарова яма
• Міжнародне об'єднання спелеологів (англ.)
• Український інститут спелеології та карстології
• Українська спелеологічна асоціація
• Спелеотуризм