Сперматозоїд
Сперматозоїд (від дав.-гр. σπέρμα (Родовий відмінок дав.-гр. σπέρματος) — насіння, дав.-гр. ζωή — життя і дав.-гр. εἴδος — вид) — чоловіча гамета, зазвичай рухома, тваринних та рослинних організмів. Рух сперматозоїда відбувається переважно за допомогою джгутика або амебоїдно (наприклад, деякі ракоподібні). Довжина сперматозоїда становить від 10 мкм до 800 мкм, хоча інколи може досягати і 8000 мкм (деякі ракоподібні)[Джерело?]. Застосовується термін по відношенню до видів, у яких статевим процесом є оогамія. Процес розвитку сперматозоїдів називається сперматогенезом. Сперматозоїди рослин називають антерозоїдами, або сперміями.
Зміст |
Сперматозоїди рослин [ред.]
Будова [ред.]
Так як запліднення проходить не у рідкому середовищі, у більшості покритонасінних спермії позбавлені джгутиків та не здатні до активного руху. Сперматозоїд, що має два чи багато джгутиків є у деяких грибів, бурих та зелених водоростей, плаунів, хвощів, папоротей, мохів, та деяких голонасінних. Власне сперматозоїди мають дрібні розміри та позбавлені целюлюзної оболонки (за виключенням Сагових, у яких вони досягають до 300 мкм у діаметрі), морфологічно різняться від тваринних сперматозоїдів. В цілому джгутиконосний сперматозоїд має наступну будову: головка, проміжна частина та хвіст. Ядро крупне, кількість цитоплазми невелика. Джгутик може бути різної довжини та з виростами (ретронемами або мастигонемами) чи без них, займати переднє, заднє або обидва положення.
Сперматогенез [ред.]
Утворення та дозрівання сперматозоїдів у рослин відбувається у спеціалізованих органах - антеридіях. У водоростей (окрім Харових), наприклад, ці органи є одноклітинними. У Червоних водоростей, наприклад, спермацій, що позбавлений джгутика, утворюється у сперматангії.
Запліднення [ред.]
Запліднення у деяких голонасінних рослин та водоростей відбувається у водному середовищі. При цьому жіноча статева клітина виділяє певні хімічні речовини, що принаджують спермації.//
Сперматозоїди тварин [ред.]
Будова [ред.]
Сперматозоїди у тварин містяться у біологічній рідині, що називається спермою. Типовий тваринний сперматозоїд складається з головки, шийки, тіла (або проміжної частини) та хвоста.
Головка містить гаплоїдне ядро, що містить спадкову інформацію, акросома (спереду від ядра та зразу під плазматичною мембраною), яка містить ферменти для руйнування оболонки яйцеклітини. У шийці знаходиться базальне тіло джгутика. Тіло сформоване так званою мітохондріальною спіраллю - комплексом, який складають мітохондрії, хвіст безпосередньо сформований щільними білковими фібрилами та фібрилярним футляром. У комах головка сперматозоїда сильно видовжена, іноді спірально закручена та без помітного виділення тіла переходить у довгий хвіст (джгутик). Переважно цей хвіст займає заднє положення.
Сперматогенез [ред.]
У людини та вищих хребетних тварин утворення чоловічих гамет здійснюється у чоловічій статевій залозі — яєчку (у звивистих сім'яних канальцях) та включає 4 послідовні фази: розмноження, ріст, дозрівання та формування. Процес утворення одного сперматозоїда триває приблизно 72 доби.
- Розмноження проходить шляхом ряду мейотичних поділів, після якого майбутня гамета (сперматида) отримує гаплоїдний набір хромосом;
- Ріст, дозрівання та формування проходить у епітелії звивистих сім'яних канальців.
Запліднення [ред.]
Після введення сперматозоїдів до статевих шляхів самки, вони можуть рухатись, використовуючи джгутик, зі швидкістю до 3-4 мм за хвилину.
Для запліднення яйцеклітини достатньо однієї чоловічої гамети (моноспермія). Разом з тим можливі випадки одночасного запліднення кількома гаметами (поліспермія), наприклад, у птахів. Після проникнення головки сперматозоїда відбувається блокування оболонки яйцеклітини до проникнення інших чоловічих гамет.
У людини приблизно через 1-2 години після статевого акту з еякуляцією перші сперматозоїди досягають ампулярної частини фаллопієвої труби (тієї частини, де відбувається запліднення). Перебувати та зберігати здатність до заплідення у статевих шляхах самки сперматозоїди можуть від 2 до 7 діб.
Див. також [ред.]
Посилання [ред.]
рос. == Література ==
- Гистология, цитология и эмбриология: Учебник/ под ред. Ю. И. Афанасьева, С. Л. Кузнецова, Н. А. Юриной. - 6-е изд., перераб. и доп. - М.: Медицина, 2004. - 768 с. (рос.)
- Токин Б. П. Общая эмбриология: Учеб. для биол. спец. ун-тов. - 4-е изд. - М.: Высш. шк., 1987. - 480 с. (рос.)
| Це незавершена стаття з біології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
