Особливий адміністративний район (КНР)

Особливий адміністративний район (кит.: 特别行政区; піньїнь: Tèbié xíngzhèngqū) — адміністративна одиниця першого провінційного рівня в Китайській Народній Республіці. Користується високим ступенем автономії. Фактично ця територія самостійна у вирішенні всіх питань за винятком тих, що стосуються оборони або зовнішньої політики. Цей статус закріплений в Основних Законах, прийнятих Всекитайским зборами народних представників після відновлення суверенітету КНР над Макао і Гонконгом. Ідея особливих адміністративних районів була запропонована в 1980-х Ден Сяопіном в рамках принципу «одна країна - дві системи». Це був компромісний варіант повернення до складу Китаю орендованих західними країнами на тривалі терміни територій з усталеною ринковою економікою і демократичною політичною системою. В наш час^[Коли?] в країні налічується дві одиниці зі статусом особливого адмніністратівного району.

Таблиця

Особливі адміністративні райони Китайської Народної Республіки

Назва	Китайською (Т)	Китайською (С)	Піньїнь	Англійською мовою	Abb.¹	Населення	Площа км²	Регіон	ISO	Адміністративний поділ
Гонконг	香港	香港	Xiānggǎng	Hong Kong	港 gǎng	7,008,900	1,104	N/A	CN-91	Райони Конконгу
Макао	澳門	澳门	Àomén	Macau	澳 ào	546,200	29.5	N/A	CN-92	Муніципалітети Макао

Гонконг і Макао увійшли до складу Китаю в якості особливих адміністративних районів відповідно в 1997 і 1999 роках відповідно. Уряд КНР також неодноразово пропонувало режим особливого адміністративного району з ще більшим ступенем автономії для Тайваню в якості можливого способу мирного возз'єднання Китаю, проте ці пропозиції досі відкидалися тайванськими владою.