Спеціальні історичні дисципліни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Спеціальні історичні дисципліни — джерелознавчі галузі знань, що вивчають окремі типи історичних джерел та розробляють теоретико-методологічні засади їх дослідження.

  • Археологія — самостійна історична наука, яка вивчає побут, матеріальну культуру людей минулих епох за археологічними знахідками (артефактами).
  • Архівістика — наука про методи роботи з архівами (про історичні і сьогоднішні прийоми збирання, зберігання, опрацювання і опублікування).
  • Архівознавство — допоміжна історична наука, яка вивчає історію розвитку архівної справи.
  • Архонтологія — наукова дисципліна, яка вивчає історію посад у державних, міжнародних, політичних, релігійних та інших громадських структурах. Об'єктом вивчення є хронологія, послідовність змін посадовців, їхні біографії та інші дані.
  • Бібліографія — наука про бібліографічні записи — замітки для каталогізації списку книг і джерел.
  • Боністика — допоміжна історична дисципліна, що вивчає грошові паперові знаки, банкноти, цінні папери, векселі.
  • Вексилологія — наука про стяги, прапори, хоругви та інші предмети історичної символіки.
  • Генеалогія — родознавство, допоміжна історична дисципліна, що вивчає: 1) історію родів; 2) родословну якоїсь людини. Генеалогія пов'язана з такими суміжними науками, як геральдика, дипломатика, євґеніка, історія та інші
  • Геральдика — наука, що вивчає герби, які належать особам, родам, корпораціям, самоврядним громадам, територіям.
  • Дендрохронологія — порівняно нова наука, методи якої лежать на межі з біологією, археологією і і метеорологією. Її методи уможливлюють датування артефакту (археологічної знахідки) на основі підрахування кількості і товщини кілець деревини. Товщина шару залежить від метеорологічних чинників даного року. Також можна дослідити, наприклад чи був даний рік врожайний. В посушливі роки кільця формувалися дуже тонкі.
  • Джерелознавство — це наука про історичні джерела; теорія і практика їх використання в історичних дослідженнях.
  • Дипломатика — наука, яка досліджує документ з точки зору наукової критики, тобто визначає придатність знайдених документів до історичного дослідження. Вона покликана для викриття фальшивки, а також встановити юридичну процедуру при оформленні документів.
  • Емблематика — спеціальна історична дисципліна, яка займається дослідженням емблем — умовно-символічних зображень певних понять чи ідей, які виконані у графічній або пластичній формі, мають конкретний зміст і не потребують спеціального витлумачення.
  • Епіграфіка — наука про увічнення написів, скажімо на пам'ятниках, будинках, надгробках, меморіальних таблицях, а також на прапорах, хоругвах.
  • Історична бібліографія — наука про опубліковані джерела (манускрипти і передруки)
  • Історична географія — наука, яка розглядає географічне середовище в історичній перспективі, або вказує на історичні зміни в даному регіоні, займається реконструкцією адміністративного поділу, природнього середовища, культури, господарювання (економічна історія) i політики(політична історія) того чи іншого регіону.
  • Історична демографія — наука про демографію населення, яка лічить популяцію людей в різних місцевостях і епохах.
  • Історична картографія — наука, яка займається історичними картами і методами їх виробництва.
  • Історична хронологія — одна із допоміжних історичних дисциплін, наука про методи обліку часу, системи датування(види календарів).
  • Кодикологія — допоміжна медієвістиці і палеографії наука, що вивчає рукописи, які записані в кодексах, грамотах і книгах ще до епохи друкарства.
  • Криптографія — наука про розшифрування закодованих текстів, тісно пов'язана з дипломатикою, історією міжнародних відносин і дипломатією.
  • Неографія — розділ палеографії, який вивчає письмо після відкриття друку.
  • Нумізматика — наука, що вивчає старовинні монети та медалі. Фундаментальн для економічної, політичної історії, відіграє важливу роль у rolę археологічному датуванні.
  • Палеографія — історико-філологічна дисципліна, об'єктом дослідження якої є історія письма, його еволюція (переважно на основі давніх пам'яток) та характерні особливості (графічні форми знаків і літер, пропорції та конфігурації їхніх складових частин; місце і частота вживання окр. літер; видів скорочень; шрифтів та ін.) на певних етапах розвитку, вивчення систем тайнопису (криптографії), особливостей оздоблення рукописів і написів (зокрема, орнаментів, мініатюр). Звичайно палеографія вивчає системи літочислення, а також предмети, пов'язані з письмом (матеріали, на які нанесено текст, зокрема пергамен, тканини, берест, папір і філіграні на ньому; знаряддя писання; барвники, зокрема чорнила, за допомогою яких написано чи оздоблено текст; форми оправ книжок тощо).
  • Папірологія — наука про рукописи записані на папірусі.
  • Пресознавство — наука про часописи і періодичні видання.
  • Просопографія — наука, що досліджує особу.
  • Сфрагістика — наука про печатки і штемпелі. Тісно пов'язана з геральдикою.
  • Фалеристика — наука про медалі, ордени та інші відзнаки.