Список Шиндлера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Список Шиндлера
Schindler's List
Schindler's List movie.jpg
Жанр Драма,
історичний
Режисер Стівен Спілберг
Продюсер Стівен Спілберг
Джеральд Молен
Бранко Лустіг
Сценарист Стівен Зейлліан (за романом Томаса Кеноллі)
У головних
ролях
Ліам Нісон
Бен Кінгслі
Ральф Файнс
Керолайн Гудолл
Оператор Януш Камінскі
Композитор Джон Вільямс
Кінокомпанія Universal Pictures
Amblin Entertainment
Дистриб'ютор  Universal Pictures
Тривалість  195 хв.
Мова  Англійська
Країна  США США
Австрія Австрія
Польща Польща
Рік  1993
Дата виходу  30 листопада 1993
Рейтинг RATED R.svg
IMDb ID 0108052
Кошторис  22 млн. $
Касові збори  321 млн. $
http://www.schindlerslist.com/

«Спи́сок Ши́ндлера» — американський історичний фільм-драма, знятий за мотивами роману Томаса Кенналі «Ковчег Шиндлера» («en:Schindler's Ark»). Режисер Стівен Спілберг.

Сюжет[ред.ред. код]

Фільм розпочинається масовим переселенням польських євреїв до Краківського гетто 1939 року. Тим часом Оскар Шиндлер (Ліам Нісон), не дуже вдалий бізнесмен, прибуває до міста з надією отримати зиск із війни. Він є членом Націонал-соціалістичної партії Німеччини. Шиндлер заручається підтримкою військових чиновників і має намір відкрити фабрику з виробництва військового кухонного приладдя. Не знаючи досконало, як вести таке виробництво він вбачає помічника у Ітжаку Стерні, працівнику Краківського Юденрату, і вступає у тісну співпрацю з ним. Стерн має впливові зв'язки у єврейській громаді та на «чорному ринку» (згодом Шиндлер знайомиться з Польдеком (Леопольдом) Пфеффербергом, який постачає його товаром) всередині гетто. Єврейська громада позичає йому гроші на відкриття фабрики в обмін на певний відсоток від продукції. Нацистські чиновники задоволені фабрикою, а Шиндлер, тим часом, задоволений прибутком. Ітжак Стерн очолює адміністрацію фабрики. Шиндлер наймає євреїв замість поляків, тому що вони «коштують менше». Працівникам Шиндлера дозволяється виходити за межі гетто, Стерн фальсифікує документи для кожного з них, що підтверджують їхню невід'ємну «потрібність» німецькій армії, це їх рятує від масових концтаборів і неминучої смерті.

Капітан СС Амон Ґот приїжджає до Кракова щоб розпочати будівництво нового концтабору у Плашеві (pl: Plaszow). Він наказує ліквідувати частину гетто, сотні німецьких солдатів спустошують тісні кімнати, вбивають всіх протестуючих, старих і хворих, у багатьох випадках — вбивають без жодної причини. Шиндлер споглядає масове вбивство з височини, ця картина сильно вражає його душу… Він поводиться дуже обережно, заводить дружбу з Амоном Ґотом, продовжує підкуп чиновників, щоб часом не виникло загрози для його працівників і найменшої підозри, що він намагається допомогти їм.

Хід війни змінюється. Ґот отримує наказ з Берліну знищити останки вбитих євреїв у Краківському гетто, ліквідувати концтабір у Плашеві і відправити євреїв, що залишилися живими, у Аушвіц (pl:Auschwitz-Birkenau). Підкупляючи Ґота Шиндлер отримує дозвіл на створення свого «власного концтабору» зі своїх працівників, таким чином фабрика продовжує роботу. Наміром Шиндлера залишається отримання прибутку, але він також строго наказує Стерну рятувати якомога більше життів, наскільки це дозволяють обставини.

«Список Шиндлера» містить «кваліфікованих працівників». Для багатьох євреїв, будучи доданим до нього означає — бути живим…

Шиндлер створює свій власний концтабір у Чехословаччині (звідки він родом). Майже всі люди з його списку без перешкод прибувають на нове місце. Потяг, що повинен був доставити єврейських жінок у новий табір, помилково перенаправлено в Аушвіц. Жах охоплює цих жінок, оскільки вони знають, що у цьому таборі їх можуть відправити начебто в душ, а насправді — у газові кабіни… Шиндлер, відразу ж як дізнається про це, проїжджає в Аушвіц і вирішує проблему. Жінок безпечно перенаправлено у Чехословаччину. Шиндлер забороняє охоронцям фабрики вбивати або мучити будь-кого з працівників. Він дозволяє євреям святкувати шабат. Дружина Шиндлера, Емілія, тепер працює з ним на фабриці (раніше вона тільки приїжджала до Польщі, провідати його), і він клянеться їй у вірності (Оскар Шиндлер обожнював жінок і завжди мав кілька коханок…).

У Європі війна закінчується. У 1945 році Шиндлер змушений втікати, оскільки він є членом Нацистської партії. Виходить наказ знищити табір. Шиндлер наказує охоронцям з СС відпустити євреїв живими і повертатися до своїх родин людьми, а не вбивцями. Він виголошує промову перед усіма працівниками фабрики. Вони дарують йому листа, підписаного абсолютно усіма працівниками, що він не є злочинцем для них; а також золоту каблучку з викарбованими на ній словами: «Хто рятує одне життя — рятує весь світ» (en:"Whoever saves one life saves the world entire."), (цитата з Талмуду). Шиндлер з дружиною залишає фабрику на своєму автомобілі, ридаючи перед натовпом…

Євреї Шиндлера перебувають ніч на дворі, біля стін фабрики, їх будить ранкове сонце. Приїжджає радянський вершник і проголошує, що вони були звільнені Червоною Армією.


Акторський склад[ред.ред. код]

Головні ролі[ред.ред. код]

Другорядні ролі[ред.ред. код]

  • Езра Даган (Ezra Dagan) у ролі Рабина Левартова (Rabbi Lewartow)
  • Малгоша Гебел (Malgoscha Gebel) — Вікторія Клоновська (Wiktoria Klonowska)
  • Шмуел Леви (Shmuel Levy) — Вілек Чіловіц (Wilek Chilowicz)
  • Марк Іванір (Mark Ivanir) — Марсель Голдберг (Marcel Goldberg)
  • Беатріс Макола (Béatrice Macola) — Інгрід (Ingrid)
  • Анджей Северин (Andrzej Seweryn) — Хуліан Шернер (Julian Scherner)
  • Фрідріх вон Тун (Friedrich von Thun) — Рольф Чурда (Rolf Czurda)
  • Кристоф Люфт (Krzysztof Luft) — Герман Тоффел (Herman Toffel)
  • Гаррі Нерінг (Harry Nehring) — Лев Джон (Leo John)
  • Норберт Веісер (Norbert Weisser) — Альберт Ухар (Albert Hujar)
  • Аді Нітзан (Adi Nitzan) — Міла Пфефферберг (Mila Pfefferberg)
  • Майкл Шнеідер (Michael Schneider) — Юда Дреснер (Juda Dresner)
  • Мірі Фабіан (Miri Fabian) — Чайя Дреснер (Chaja Dresner)
  • Анна Муча (Anna Mucha) — Данка Дреснер (Danka Dresner)
  • Альберт Місак (Albert Misak) — Мордекаі Вулкан (Mordecai Wulkan)
  • Ганс-Майкл Рехберг (Hans-Michael Rehberg) — Рудольф Хос (Rudolf Hoess)
  • Даніель Дель-Понте (Daniel Del Ponte) — Доктор Джозеф Менгель (Dr. Josef Mengele)

Створення фільму[ред.ред. код]

Польдек (Леопольд) Пфефферберг, реальна особа, був одним з євреїв Шиндлера, він поставив собі життєву мету — розказати історію свого рятівника.

Пфефферберг намагався створити фільм-біографію Оскара Шиндлера з компанією MGM у 1963 році, використовуючи записи Говарда Коча, але договір «провалився».

У 1982 році Томас Кеніллі опублікував роман «Ковчег Шиндлера» (en:Shindler's Ark), який він написав після зустрічі з Пфеффербергом. Президент компанії MCA Records, Сід Шейнберг (en:Sid Sheinberg) відправив продюсеру Стівену Спілбергу рецензію книги. Спілберг був здивований історією Шиндлера, жартівливо питаючись, чи це дійсно правда і таке дійсно сталося. Спілберг захопився парадоксальною «природою» Шиндлера… Це було про нациста, що рятує євреїв… «Що могло так вплинути на чоловіка такого як Оскар Шиндлер настільки, щоб він узяв все що заробив і вклав його для порятунку цих життів..?»

Спілберг виявив достатній інтерес і компанія Юніверсал Пікчерс купила права на роман. На початку 1983 Спілберг зустрівся з Пфеффербергом. При зустрічі Пфефферберг поцікавився, коли той збирається почати, відповідь була однозначною: «Через десять років від сьогодні.» («Ten years from now.»)

Спілберг не був остаточно впевнений у власній зрілості для створення фільму про голокост, оскільки це досить серйозна тема. Деякий час задум «висів у повітрі». Спілберг пробував передати проект польському режисеру Роману Поланскі, той відмовився. Матір Поланського була вбита в Освенцімі, у той час він сам жив, і вижив, у Краківському гетто. Поланський створив свій власний фільм про голокост — Піаніст у 2002.

Спілберг також пропонував фільм Сідні Поллаку. Мартін Скорсезе був призначений керівником «Списку Шиндлера» у 1988 році. Проте, Спілберг не був впевнений, чи хоче він віддавати фільм Скорсезе. Натомість запропонував йому інший фільм («Мис Страху» — «Cape Fear»). Біллі Вайлдер (австро-німецький та американський кінорежисер і сценарист) також виявляв бажання керувати проектом, в пам'ять більшості членів його сім'ї, що загинули в Освенцімі.

Зрештою Спілберг наважився створювати фільм власноручно. Неймовірно багата єврейська спадщина поглинула його, вона навіть деяким чином відбилась на вихованні його власних дітей.

Нагороди[ред.ред. код]

У списку 100 найкращих американських фільмів за версією Американського інституту кіномистецтва фільм посів восьму позицію. Крім цього, Оскар Шиндлер у виконанні Ліама Нісона у списку 100 найвидатніших кіногероїв посів 13-те місце, а Амон Ґот у виконанні Ральфа Файнса став 15-тим у списку 100 найвизначніших кінонегідників.

Фільм отримав чимало нагород, серед яких:

  • 1993 — Премія «Оскар»
    • Найкращий фільм — Стівен Спілберг, Джералд Молен, Бранко Лустіг
    • Найкращий режисер — Стівен Спілберг
    • Найкращі декорації
    • Найкраща операторська робота — Януш Камінський
    • Найкращий монтаж — Майкл Кан
    • Найкраща оригінальна музика — Джон Вільямс
    • Найкращий сценарій — Стівен Заіллян
  • 1994 — Премія BAFTA
    • Найкращий актор другого плану — Ральф Файнс
    • Найкраща операторська робота — Януш Камінський
    • Найкращий монтаж — Майкл Кан
    • Найкращий фільм — Стівен Спілберг, Джералд Молен, Бранко Лустіг
    • Найкраща оригінальна музика — Джон Вільямс
    • Найкращий адаптований сценарій — Стівен Заіллян
    • Премія Девіда Ліна за режисуру — Стівен Спілберг
  • 1994 — Премія «Золотий глобус»
    • Найкращий режисер — Стівен Спілберг
    • Найкраща драма
    • Найкращий сценарій — Стівен Заіллян
  • 1995 — Премія «Греммі»
    • Найкраща інструментальна композиція для кіно — Джон Вільямс
  • 1993 — Премія «National Board of Review»
    • Найкращий фільм англійською мовою

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]