Список віце-чемпіонів Формули-1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Формула-1
Поточний чемпіонат
Чемпіонат 2013 Формули-1
Статті за темою

Історія Формули-1
Правила Формули-1
Боліди

Списки
Пілоти
(Переможці ГП · Чемпіони · Віце-чемпіони)
Конструктори Сезони ·  Гран-прі ·  Траси

Система Нарахування очок
Мотори ·  Шини · 
Спонсори ·  Національні кольори
Гоночні прапори
Фатальні аварії
Транслятори
Люди
Жінки-пілоти
Гран-прі, зупинені червоним прапором
Гонщики, які не брали участі в гонці

Рекорди

Пілоти (Переможці) (ШК)
Конструктори (Перемоги)
Шини ·  Гонки

Див. також

Це список пілотів, які зайняли друге місце в чемпіонаті світу з Формули-1.

Ален Прост і Стірлінг Мосс зайняли друге місце чотири рази, Прост в 1983 році за Renault, 1984 і 1988 роках за McLaren і Ferrari 1990 року, і Мосс в 1955 році за Mercedes, 1956 і 1957 за Maserati і 1958 за Vanwall. Також Стірлінг Мосс є лідером за кількістю других місць серед «не чемпіонів».

Великобританія є лідером по віце-чемпіонах серед країн. Віце-чемпіонами великобританцями були Стірлінг Мосс в період між 1955 і 1958, Тоні Брукс за Ferrari в 1959 році, Джим Кларк за Lotus в 1962 році, Грем Хілл за BRM в 1963, 1964 і 1965, Джон Сертіс за Ferrari в 1966 році, Джекі Стюарт за Matra в 1968 році і Tyrrell в 1972 році , Найджел Менселл за Williams в 1986, 1987 і 1991 роках, Деймон Хілл на Williams в 1994 і 1995 роках, Еді Ірвайн за Ferrari в 1999 році, Девід Култхард за McLaren в 2001 році і Льюїс Хемілтон для McLaren в 2007 році.

20 віце-чемпіонів бали у складі команди Ferrari. Це були Альберто Аскарі в 1951 році, Ніно Фаріна в 1952 році, Хосе-Фройлан Гонзалес в 1954 році, Тоні Брукс в 1959 році, Вольфганг фон Трипс в 1961 році, Джон Сертіс в 1966 році, Жакі Ікс в 1970 році, Клей Регаццоні в 1974 році, Нікі Лауда в 1976 році, Жиль Вільньов в 1979 році Дідьє Піроні в 1982 році, Мікеле Альборето в 1985 році, Ален Прост в 1990 році, Міхаель Шумахер в 1998 і 2006 роках, Еді Ірвайн в 1999 році, Рубенс Баррікелло в 2002 і 2004, Феліпе Маса в 2008 році і Фернандо Алонсо в 2010 році.

Найменша різниця між першим і другим місцями була в 1984 році, всього 0,5 очок, які розділяли пілотів команди McLaren Алена Проста і чемпіона Нікі Лауду. Найбільша різниця була в 2011 році, 122 очка, що розділили Себастьяна Феттеля з команди Red Bull та Дженсона Баттона з McLaren.

Рекорд перемог у Гран-Прі у віце-чемпіонів — 7, Ален Прост за McLaren в 1984 і 1988, Кімі Райкконен за McLaren в 2005 році і Міхаель Шумахер за Ferrari в 2006 році. Два пілота стали віце-чемпіонами без жодної перемоги у Гран Прі. Це Ніно Фаріна за Ferrari в 1952 році і Ронні Петерсон за March в 1971 році.

Дженсону Баттону належить рекорд за кількістю очок за друге місце — 270 (в 2011 році). Стірлінг Мосс, в 1955 році, набрав найменше — 23.

Два пілота отримали друге місце посмертно — Вольфганг фон Трипс в 1961 році і Ронні Петерсонас в 1978 році.

По сезонам[ред.ред. код]

Ален Прост був віце-чемпіоном чотири рази, також чотири рази він був чемпіоном
Стірлінг Мосс є лідером за кількістю других місць серед «не чемпіонів»
Грем Хілл має три других місця і два титули чемпіона
Найджел Менселл має три других місця і один титул чемпіона
Сезон Пілот Команда Двигун Поул Перемоги Подіуми Очки Різниця
1950 Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо Італія Alfa Romeo Alfa Romeo 4 3 3 27 3
1951 Італія Альберто Аскарі Італія Ferrari Ferrari 2 2 3 25 6
1952 Італія Ніно Фаріна Італія Ferrari Ferrari 2 0 4 24 12
1953 Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо Італія Maserati Maserati 1 1 4 28 6.5
1954 Аргентина Хосе-Фройлан Гонзалес Італія Ferrari Ferrari 1 1 4 25.14 16.86
1955 Великобританія Стірлінг Мосс ФРН Mercedes Mercedes 1 1 3 23 17
1956 Великобританія Стірлінг Мосс Італія Maserati Maserati 1 2 3 27 3
1957 Великобританія Стірлінг Мосс Італія Maserati
Велика Британія Vanwall
Maserati
Vanwall
1 3 3 25 15
1958 Великобританія Стірлінг Мосс Велика Британія Cooper
Велика Британія Vanwall
Climax
Vanwall
3 4 5 41 1
1959 Великобританія Тоні Брукс Італія Ferrari Ferrari 2 2 4 27 4
1960 Нова Зеландія Брюс Макларен Велика Британія Cooper Climax 0 1 6 34 9
1961 ФРН Вольфганг фон Трипс Італія Ferrari Ferrari 1 2 4 33 1
1962 Великобританія Джим Кларк Велика Британія Lotus Climax 5 3 3 30 12
1963 Великобританія Грем Хілл Велика Британія BRM BRM 2 2 5 29 25
1964 Великобританія Грем Хілл Велика Британія BRM BRM 1 2 5 39 1
1965 Великобританія Грем Хілл Велика Британія BRM BRM 4 2 6 40 14
1966 Великобританія Джон Сертіс Італія Ferrari
Великобританія Cooper
Ferrari
Maserati
2 2 4 28 14
1967 Австралія Джек Бребем Велика Британія Brabham Repco 2 2 6 46 5
1968 Великобританія Джекі Стюарт Франція Matra Ford 0 3 4 36 12
1969 Бельгія Жакі Ікс Велика Британія Brabham Ford 2 2 5 37 26
1970 Бельгія Жакі Ікс Італія Ferrari Ferrari 4 3 5 40 5
1971 Швеція Ронні Петерсон Велика Британія March Ford 0 0 5 33 29
1972 Великобританія Джекі Стюарт Велика Британія Tyrrell Ford 2 4 5 45 16
1973 Бразилія Емерсон Фіттіпальді Велика Британія Lotus Ford 1 3 8 55 16
1974 Швейцарія Клей Регаццоні Італія Ferrari Ferrari 1 1 7 52 3
1975 Бразилія Емерсон Фіттіпальді Велика Британія McLaren Ford 0 2 6 45 19.5
1976 Австрія Нікі Лауда Італія Ferrari Ferrari 3 5 9 68 1
1977 ПАР Джоді Шектер Канада Wolf Ford 1 3 9 55 17
1978 Швеція Ронні Петерсон Велика Британія Lotus Ford 3 2 7 51 14
1979 Канада Жиль Вільнев Італія Ferrari Ferrari 1 3 7 47 4
1980 Бразилія Нельсон Піке Велика Британія Brabham Ford 2 3 6 54 13
1981 Аргентина Карлос Ройтеман Велика Британія Williams Ford 2 2 7 49 1
1982 Франція Дідьє Піроні Італія Ferrari Ferrari 2 2 6 39 5
1983 Франція Ален Прост Франція Renault Renault 3 4 7 57 2
1984 Франція Ален Прост Велика Британія McLaren TAG 3 7 9 71.5 0.5
1985 Італія Мікеле Альборето Італія Ferrari Ferrari 1 2 8 53 20
1986 Великобританія Найджел Менселл Велика Британія Williams Honda 2 5 9 70 2
1987 Великобританія Найджел Менселл Велика Британія Williams Honda 8 6 7 61 15
1988 Франція Ален Прост Велика Британія McLaren Honda 2 7 14 87 3
1989 Бразилія Айртон Сенна Велика Британія McLaren Honda 13 6 7 60 16
1990 Франція Ален Прост Італія Ferrari Ferrari 0 5 9 71 7
1991 Великобританія Найджел Менселл Велика Британія Williams Renault 2 5 9 72 24
1992 Італія Рікардо Патрезе Велика Британія Williams Renault 1 1 9 56 52
1993 Бразилія Айртон Сенна Велика Британія McLaren Ford 1 5 9 73 26
1994 Великобританія Деймон Хілл Велика Британія Williams Renault 2 6 11 91 1
1995 Великобританія Деймон Хілл Велика Британія Williams Renault 7 4 9 69 33
1996 Канада Жак Вільньов Велика Британія Williams Renault 3 4 11 78 19
1997 Німеччина Хайнц-Харальд Френтцен* Велика Британія Williams Renault 1 1 7 42 39
1998 Німеччина Міхаель Шумахер Італія Ferrari Ferrari 3 6 11 86 14
1999 Великобританія Еді Ірвайн Італія Ferrari Ferrari 0 4 9 74 2
2000 Фінляндія Міка Хаккінен Велика Британія McLaren Mercedes 5 4 11 89 19
2001 Великобританія Девід Култхард Велика Британія McLaren Mercedes 2 2 10 65 58
2002 Бразилія Рубенс Баррікелло Італія Ferrari Ferrari 3 4 10 77 67
2003 Фінляндія Кімі Райкконен Велика Британія McLaren Mercedes 2 1 10 91 2
2004 Бразилія Рубенс Баррікелло Італія Ferrari Ferrari 4 2 14 114 34
2005 Фінляндія Кімі Райкконен Велика Британія McLaren Mercedes 6 7 12 112 21
2006 Німеччина Міхаель Шумахер Італія Ferrari Ferrari 4 7 12 121 13
2007 Велика Британія Льюїс Хемілтон Велика Британія McLaren Mercedes 6 4 12 109 1
2008 Бразилія Феліпе Маса Італія Ferrari Ferrari 6 6 10 97 1
2009 Німеччина Себастьян Феттель Австрія Red Bull Renault 4 4 8 84 11
2010 Іспанія Фернандо Алонсо Італія Ferrari Ferrari 2 5 10 252 4
2011 Велика Британія Дженсон Баттон Велика Британія McLaren Mercedes 0 3 12 270 122
2012 Іспанія Фернандо Алонсо Італія Ferrari Ferrari 2 3 13 278 3
2013
Сезон Пілот Команда Двигун Поул Перемоги Подіуми Очки Різниця

† Вольфганг фон Трипс помер після аварії на Гран-прі Італії 1961. Ронні Петерсон аналогічно помер після аварії на Гран-прі Італії 1978.
* У 1997 році Міхаель Шумахер закінчив чемпіонат другим, у трьох очках позаду Жака Вільнева, але був дискваліфікований за створення аварійної ситуації з Вільневим на Гран-прі Європи.[1]

За пілотами[ред.ред. код]

Нижче наведено список пілотів, які ставали кілька разів віце-чемпіонами.

Пілот Віце-чемпіон Чемпіон
Великобританія Стірлінг Мосс 4 0
Франція Ален Прост 4 4
Великобританія Грем Хілл 3 2
Великобританія Найджел Менселл 3 1
Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо 2 5
Бельгія Жакі Ікс 2 0
Великобританія Джекі Стюарт 2 3
Бразилія Емерсон Фіттіпальді 2 2
Швеція Ронні Петерсон 2 0
Бразилія Айртон Сенна 2 3
Великобританія Деймон Хілл 2 1
Бразилія Рубенс Баррікелло 2 0
Фінляндія Кімі Райкконен 2 1
Німеччина Міхаель Шумахер 2 7
Іспанія Фернандо Алонсо 2 2

За країнами[ред.ред. код]

Список віце-чемпіонів за національною приналежністю.

Країна Других місць Гонщик(ів)
1 Велика Британія Велика Британія 21 12
2 Бразилія Бразилія 8 5
3 Німеччина Німеччина 5 4
4 Франція Франція 5 2
5 Аргентина Аргентина 4 3
6 Італія Італія 3 3
7 Фінляндія Фінляндія 3 2
8 Канада Канада 2 2
9 Бельгія Бельгія 2 1
10 Швеція Швеція 2 1
11 Іспанія Іспанія 2 1
12 Нова Зеландія Нова Зеландія 1 1
13 Австралія Австралія 1 1
14 Швейцарія Швейцарія 1 1
15 Австрія Австрія 1 1
16 ПАР ПАР 1 1

Примітки[ред.ред. код]