Список монархів Кореї
Корейські династії стоять в хронологічному порядку.
Цей список включає кирилізовані імена монархів і періоди їх правління.
Зміст |
Кочосон [ред.]
Кочосон (2333 до н. е. — 108 до н. е.) — перша корейська держава. За легендою засноване Тангуном в 2333 до н. е. На півночі Кореї і в Південній Маньчжурії були знайдені археологічні докази існування цієї держави, що відноситься до Бронзового віку. Найбільш давні згадки про державу зроблені в китайських хроніках, що відносяться до VII століття до н. е.
Правителі держави носили титул Тхандже.
Хроніки правителів Кочосона находяться в збірнику Кювон Сахва (1675). Інший збірник текстів, Хвандан Коґі, приводить інші періоди правління.
Більшість істориків вважають Кочосон напівміфічною державою, дата виникнення якої сильно занижена і приводять інші дати виникнення - від другого до тринадцятого століття до нашої ери.
Лінія Тангуна по Кювон Сахва [ред.]
Вважається міфічною.
- Тангун Вангом 왕검 (2333 до н. е. — 2240 до н. е.)
- Пуру 부루 (2240 до н. е. — 2182 до н. е.)
- Карик 가륵 (2182 до н. е. — 2137 до н. е.)
- Оса 오사 (2137 до н. е. — 2099 до н. е.)
- Куиль 구을 (2099 до н. е. — 2083 до н. е.)
- Тальмун 달문 (2083 до н. е. — 2047 до н. е.)
- Ханьюль 한율 (2047 до н. е. — 1993 до н. е.)
- Сохан 서한 (1993 до н. е. — 1985 до н. е.)
- Асуль 아술 (1985 до н. е. — 1950 до н. е.)
- Ноиль 노을 (1950 до н. е. — 1891 до н. е.)
- Тохе 도해 (1891 до н. е. — 1834 до н. е.)
- Ахан 아한 (1834 до н. е. — 1782 до н. е.)
- Хильдаль 흘달 (1782 до н. е. — 1721 до н. е.)
- Кобуль 고불 (1721 до н. е. — 1661 до н. е.)
- Порим 벌음 (1661 до н. е. — 1610 до н. е.)
- Віна 위나 (1610 до н. е. — 1552 до н. е.)
- Йоиль 여을 (1552 до н. е. — 1484 до н. е.)
- Тоном 동엄 (1484 до н. е. — 1435 до н. е.)
- Кумосо 구모소 (1435 до н. е. — 1380 до н. е.)
- Кохоль 고홀 (1380 до н. е. — 1337 до н. е.)
- Сотхе 소태 (1337 до н. е. — 1285 до н. е.)
- Секпуллу 색불루 (1285 до н. е. — 1237 до н. е.)
- Амуль 아물 (1237 до н. е. — 1161 до н. е.)
- Йонна 연나 (1161 до н. е. — 1150 до н. е.)
- Солла 솔나 (1150 до н. е. — 1062 до н. е.)
- Чхуро 추로 (1062 до н. е. — 997 до н. е.)
- Туміль 두밀 (997 до н. е. — 971 до н. е.)
- Хемо 해모 (971 до н. е. — 943 до н. е.)
- Махю 마휴 (943 до н. е. — 909 до н. е.)
- Нехю 내휴 (909 до н. е. — 874 до н. е.)
- Тиноль 등올 (874 до н. е. — 849 до н. е.)
- Чхуміль 추밀 (849 до н. е. — 819 до н. е.)
- Каммуль 감물 (819 до н. е. — 795 до н. е.)
- Орумун 오루문 (795 до н. е. — 772 до н. е.)
- Саболь 사벌 (772 до н. е. — 704 до н. е.)
- Мерик 매륵 (704 до н. е. — 646 до н. е.)
- Мамуль 마물 (646 до н. е. — 590 до н. е.)
- Тамуль 다물 (590 до н. е. — 545 до н. е.)
- Тухоль 두홀 (545 до н. е. — 509 до н. е.)
- Тарим 달음 (509 до н. е. — 491 до н. е.)
- Имчха 음차 (491 до н. е. — 471 до н. е.)
- Ируджі 을우지 (471 до н. е. — 461 до н. е.)
- Муллі 물리 (461 до н. е. — 425 до н. е.)
- Кухоль 구홀 (425 до н. е. — 396 до н. е.)
- Йору 여루 (396 до н. е. — 341 до н. е.)
- Поиль 보을 (341 до н. е. — 295 до н. е.)
- Койольґа 고열가 (295 до н. е. — 237 до н. е.)
Лінія Кіджа [ред.]
Вважається міфічною:
- Король Мунсон, Кіджа 문성대왕 (1126 до н. е. — 1082 до н. е.)
- Король Чанхе 장혜왕 (1082 до н. е. — 1057 до н. е.)
- Король Кйонхйо 경효왕 (1057 до н. е. — 1030 до н. е.)
- Король Конджон 공정왕 (1030 до н. е. — 1000 до н. е.)
- Король Мунму 문무왕 (1000 до н. е. — 972 до н. е.)
- Король Тхевон 태원왕 (972 до н. е. — 968 до н. е.)
- Король Кйончхан 경창왕 (968 до н. е. — 957 до н. е.)
- Король Хинпхйон 흥평왕 (957 до н. е. — 943 до н. е.)
- Король Чхорві 철위왕 (943 до н. е. — 925 до н. е.)
- Король Сонхе 선혜왕 (925 до н. е. — 896 до н. е.)
- Король Ийян 의양왕 (896 до н. е. — 843 до н. е.)
- Король Мунхе 문혜왕 (843 до н. е. — 793 до н. е.)
- Король Сондок 성덕왕 (793 до н. е. — 778 до н. е.)
- Король Тохвє 도회왕 (778 до н. е. — 776 до н. е.)
- Король Мунйоль 문열왕 (776 до н. е. — 761 до н. е.)
- Король Чхангук 창국왕 (761 до н. е. — 748 до н. е.)
- Король Мусон 무성왕 (748 до н. е. — 722 до н. е.)
- Король Чонгйон 정경왕 (722 до н. е. — 703 до н. е.)
- Король Наксон 낙성왕 (722 до н. е. — 703 до н. е.)
- Король Хйоджон 효종왕 (722 до н. е. — 703 до н. е.)
- Король Чхонхйо 천효왕 (658 до н. е. — 634 до н. е.)
- Король Судо 수도왕 (634 до н. е. — 615 до н. е.)
- Король Хвіян 휘양왕 (615 до н. е. — 594 до н. е.)
- Король Понвль 봉일왕 (594 до н. е. — 578 до н. е.)
- Король Токчхан 덕창왕 (578 до н. е. — 560 до н. е.)
- Король Сусон 수성왕 (560 до н. е. — 519 до н. е.)
- Король Йонголь 영걸왕 (519 до н. е. — 503 до н. е.)
- Король Ільмін 일민왕 (503 до н. е. — 486 до н. е.)
- Король Чесє 제세왕 (486 до н. е. — 465 до н. е.)
- Король Чхонгук 청국왕 (465 до н. е. — 432 до н. е.)
- Король Тогук 도국왕 (432 до н. е. — 413 до н. е.)
- Король Хоксон 혁성왕 (413 до н. е. — 385 до н. е.)
- Король Хвара 화라왕 (413 до н. е. — 385 до н. е.)
- Король Сольмун 설문왕 (369 до н. е. — 361 до н. е.)
- Король Кйонсун 경순왕 (361 до н. е. — 342 до н. е.)
- Король Кадок 가덕왕 (342 до н. е. — 315 до н. е.)
- Король Самхйо 삼효왕 (315 до н. е. — 290 до н. е.)
- Король Хйонмун 현문왕 (315 до н. е. — 290 до н. е.)
- Король Чанпхйон 장평왕 (251 до н. е. — 232 до н. е.)
- Король Чхонтхон 종통왕 (232 до н. е. — 220 до н. е.)
- Король Е 애왕 (220 до н. е. — 195 до н. е.)
Лінія Вімана [ред.]
- Віман 위만 衛滿 (194 до н. е.? — ?)
- Невідомий, (? — ?), син Вімана
- Уго 우거왕 右渠王 (? — 108 до н. е.), внук Вімана
Пуйо [ред.]
Пуйо (239 до н. е. — 494 н. е.) стало наступником Кочосона. Правителі продовжували іменуватися Тхандже.
- Хемосу (239 до н. е. — 195 до н. е.)
- Морісу (195 до н. е. — 170 до н. е.)
- Кохеса (170 до н. е. — 121 до н. е.)
- Ковуру (121 до н. е. — 86 до н. е.)
Пукпуйо [ред.]
Північний Пуйо (108 до н. е. — 58 до н. е.)
- Кодумак (108 до н. е. — 60 до н. е.)
- Комуси (60 до н. е. — 58 до н. е.)
Тонбуйо [ред.]
Південний Пуйо (86 до н. е. — 22 н. е.) Правителі Південного Пуйо від'єдналися від північної частини і почали носити титул ван («король»).
- Хебуру 해부루왕 解夫婁王 (86 до н. е. — 48 до н. е.)
- Кимва 금와왕 金蛙王 (48 до н. е. — 7 до н. е.)
- Тесо 대소왕 臺素王 (7 до н. е. — 22 н. е.)
Конфедерація Кая [ред.]
Конфедерація Кая (42—532) складалася з декількох невеликих держав. Всі правителі Кая носили титул ван («Король»).
Кимгван Кая [ред.]
Список династії Кім Кимгвана Кая.
| # | Ім'я | Хангиль | Ханчча | Період правління |
| 1 | Суро | 수로왕 | 首露王 | (42—199) |
| 2 | Кодин | 거등왕 | 居登王 | (199—259) |
| 3 | Мапхум | 마품왕 | 麻品王 | (259—291) |
| 4 | Коджіль | 거질미왕 | 居叱彌王 | (291—346) |
| 5 | Ісіпхум | 이시품왕 | 伊尸品王 | (346—407) |
| 6 | Чваджи | 좌지왕 | 坐知王 | (407—421) |
| 7 | Чхвіхий | 취희왕 | 吹希王 | (421—451) |
| 8 | Чильджи | 질지왕 | 銍知王 | (451—492) |
| 9 | Кйомджи | 겸지왕 | 鉗知王 | (492—521) |
| 10 | Кухйон | 구형왕 | 仇衡王 | (521—532) |
Текая [ред.]
Тільки чотири із шістнадцяти королів Текая (42 — 562) відомі за ім'ям.
- 1. Король Іджинасі 이진아시왕, також відомий як Неджинджуджи 내진주지 або Нвєджильджуіль 뇌질주일
- 9. Король Інве 이뇌왕, нащадок Іджінасі у восьмому поколінні
- 16. Король Тосольджі 도설지왕
- Невідомий номер: король Хаджі 하지왕
Пекчє [ред.]
Пекчє (18 до н. е. — 660 н. э.) був одним з Трьох корейських королівств. Храмове ім'я збігалося з звичайним ім'ям, крім особливо обумовлених випадків.
| # | Храмове ім'я | Хангиль | Ханчча | Період правління | Звичайне ім'я | Спорідненість | Примітки |
| 1 | Онджо | 온조왕 | 溫祚王 | 18 до н. е.-29 н. е. | засновник династії | син засновника Когурьо | |
| 2 | Тару | 다루왕 | 多婁王 | 29 — 77 | старший син Онджо | ||
| 3 | Кіру | 기루왕 | 己婁王 | 77 — 128 | старший син Тару | ||
| 4 | Керу | 개루왕 | 蓋婁王 | 128 — 166 | син Кіру | ||
| 5 | Чхого | 초고왕 | 肖古王 | 166 — 214 | син Керу | також Сого (소고왕, 素古王) | |
| 6 | Кусу | 구수왕 | 仇首王 | 214 — 234 | старший син Чхого | також Квесу (귀수왕, 貴須王) | |
| 7 | Сабан | 사반왕 | 沙泮王 | 234 | старший син Кусу | також Сай(사이왕, 沙伊王) | |
| 8 | Кой | 고이왕 | 古爾王 | 234 — 286 | другий син Сабана | також Куй(구이군, 久爾君) | |
| 9 | Чхеккє | 책계왕 | 責稽王 | 286 — 298 | син Кой | також Чхонгє (청계왕, 靑稽王) | |
| 10 | Пунсо | 분서왕 | 汾西王 | 298 — 304 | старший син Чхеккє | ||
| 11 | Пірю | 비류왕 | 比流王 | 304 — 344 | другий син Кусу | ||
| 12 | Кє | 계왕 | 契王 | 344 — 346 | перший син Пунсо | ||
| 13 | Кинчхого | 근초고왕 | 近肖古王 | 346 — 375 | другий син Пірю | також Чхого (초고왕, 肖古王) або Сокко (속고왕, 速古王) | |
| 14 | Кингусу | 근구수왕 | 近仇首王 | 375 — 384 | син Кинчхого | також Квісу (귀수왕, 貴首王) | |
| 15 | Чхимрю | 침류왕 | 枕流王 | 384—385 | старший син Кинсугу | ||
| 16 | Чинса | 진사왕 | 辰斯王 | 385 — 392 | молодший брат Чхимню | також Пуйохві (부여휘, 扶餘暉) | |
| 17 | Асін | 아신왕 | 阿莘王 | 392 — 405 | двоюрідний брат Чинса; старший син Чхинмню | також Ахва (아화왕, 阿華王) | |
| 18 | Чонджи | 전지왕 | 腆支王 | 405 — 420 | старший син Асіна | також Чикчи (직지왕, 直支王) або Чинджи (진지대왕, 眞支王) | |
| 19 | Куйсін | 구이신왕 | 久爾辛王 | 420 — 427 | старший син Чонджи | ||
| 20 | Пію | 비유왕 | 毗有王 | 427 — 454 | старший син Куйсіна | також Йобі (여비, 餘毗) | |
| 21 | Керо | 개로왕 | 蓋鹵王 | 454 — 475 | Кйонса(경사, 慶司) або Кйон (경, 慶) | старший син Пію | також Йогьон (여경, 餘慶) |
| 22 | Мунджу | 문주왕 | 文周王 | 475 — 477 | Модо (모도, 牟都) або До (도, 都) | син Керо | |
| 23 | Самгин | 삼근왕 | 三斤王 | 477 — 479 | Самгин(삼근, 三斤), Імголь (임걸, 壬乞) або Самголь (삼걸, 三乞) | старший син Мунджу | також Мунгин (문근왕, 文斤王) |
| 24 | Тонсон | 동성왕 | 東城王 | 479 — 501 | Моде (모대, 牟大) або Мамо (마모, 摩牟) | двоюрідний брат Самгима | |
| 25 | Мурьон | 무령왕 | 武寧王 | 501 — 523 | Сама (사마, 斯麻 or 斯摩) або Юн (융, 隆) | другий син Тонсона | також Сама (사마왕, 斯麻王), До (도왕, 嶋王) або Хорьон (호령왕, 虎寧王) |
| 26 | Сон | 성왕 | 聖王 | 523 — 554 | Мьон (명, 明) | син Мурьона | також Мьон (명왕, 明王) або Сонмьон (성명왕, 聖明王) |
| 27 | Відок | 위덕왕 | 威德王 | 554 — 598 | Чхан (창, 昌) | старший син Сона | також Чхан (창왕, 昌王) |
| 28 | Хе | 혜왕 | 惠王 | 598 — 599 | Кє (계, 季) | молодший брат Відока | також Хон (헌대왕, 獻王) |
| 29 | Поп | 법왕 | 法王 | 599 — 600 | Сон (선, 宣) або Хьосун (효순, 孝順) | старший син Хе | |
| 30 | Му | 무왕 | 武王 | 600 — 641 | Чан (장, 璋) або Содон (서동, 薯童) | син Попа | також Муган (무강왕, 武康王) або Мугван (무광왕,武廣王) |
| 31 | Ийджа | 의자왕 | 義慈王 | 641 — 660 | старший син Му |
- Джерело: [1]
Когурьо [ред.]
Когурьо (37 н. е. — 668 н. е.) було одним з Трьох корейських королівств. Правителі Когурьо носили титул Тхеван (太王), який дослівно означає «найвеличніший з королів».
| # | Посмертне ім'я (諡號) | Хангиль/ханчча | Прижиттєве ім'я | Період правління |
| Легендарна лінія | ||||
|---|---|---|---|---|
| 1 | Тонмьонсон | 동명성왕 東明聖王 | Коджумон 고주몽 高朱蒙, Чхумо 추모 鄒牟, Санхе 상해 象解 | 37 до н. е.-19 до н. е. |
| 2 | Юрімьон | 유리명왕 琉璃明王 | Юрі 유리 琉璃, Юри 유리 類利, Юрю 유류 孺留 | 19 до н. е.-18 н. е. |
| 3 | Темусін | 대무신왕 大武神王 | Мухюль 무휼 無恤 | 18-44 |
| 4 | Мінджун | 민중왕 閔中王 | Хесекчу 해색주 解色朱 | 44-48 |
| 5 | Мобон | 모본왕 慕本王 | Хеу 해우 解憂, (Хе) Еру (해)애루 (解)愛婁 | 48-53 |
| Велика імператорська лінія | ||||
| 6 | Тхеджохо | 태조왕 太祖王 | Кун 궁 宮, Осу 어수 於漱 | 53-146 |
| 7 | Чхатхе | 차대왕 次大王 | Сусон 수성 遂成 | 146—165 |
| 8 | Сінтхе | 신대왕 新大王 | Пекко 백고 伯固, Пекку 백구 伯句 | 165—179 |
| Лінія Хвандо-Кукне | ||||
| 9 | Когукчхон | 고국천왕 故國川王 | Намму 남무 男武, Іїмо 이이모 伊夷謨 | 179—197 |
| 10 | Сансан | 산상왕 山上王 | Чону 정우 廷優, Вігун 위궁 位宮 | 197—227 |
| 11 | Тончхон | 동천왕 東川王, 東襄王 | Увіго 우위거 憂位居, Кьочхо 교체 郊彘 | 227—248 |
| 12 | Йонбуль | 중천왕 中川王, 中襄王 | Йонбуль 연불 然弗 | 227—248 |
| 13 | Сочхон | 서천왕 西川王, 西襄王 | Якро 약로 藥盧, Ягу 약우 若友 | 248—270 |
| 14 | Понсан | 봉상왕 烽上王, 鴙葛王 | Санбу 상부 相夫, Сапсіру 插矢婁 | 292—300 |
| 15 | Мічхон | 미천왕 美川王, 好攘王 | Ибуль 을불 乙弗, Убуль 우불 憂拂 | 300—331 |
| 16 | Когугвон | 고국원왕 故國原王 | Саю 사유 斯由, Ю 유 劉, Свє 쇠 釗 | 331—371 |
| 17 | Сосурім | 소수림왕 小獸林王 | Кубу 구부 丘夫 | 371—384 |
| 18 | Когугян | 고국양왕 故國攘王 | Ірьон 이련 伊連, Оджиджи 어지지 於只支 | 384—391 |
| 19 | Квангетхохо | 광개토호태왕 廣開土好太王 | Тамдок 담덕 談德, Ан 안 安 | 391—413 |
| Пхен'янська лінія | ||||
| 20 | Чансухо | 장수왕 長壽王 | Корьон 거련 巨連, Корьон고련 高璉 | 413—490 |
| 21 | Мунджамьон | 문자명왕 文咨明王 | Наун 나운 羅雲, Коун 고운 高雲 | 491—519 |
| 22 | Анджан | 안장왕 安藏王 | Хинан 흥안 興安, Коан 고안 高安 | 519—531 |
| 23 | Анвон | 안원왕 安原王 | Пождон 보정 寶廷, Коджон 고정 高廷 | 531—545 |
| 24 | Янвон | 양원태왕 陽原王, 陽崗上好王 | Пхьонсон평성 平成 | 545—559 |
| 25 | Пхьонвон | 평원왕 平原王 | Янсон 양성 陽成, Тхан 탕 湯, Коян 고양 高陽 | 559—590 |
| 26 | Йонянхо | 영양왕 嬰陽王, 평양왕 平陽王 | Ковон 고원 高元, Тевон 대원 大元 | 590—618 |
| 27 | Йонню | 영류왕 營留王 | Коконму 고건무 高建武, Сон 성 成, Кому 고무 高武 | 618—642 |
| 28 | Поджан | 보장왕 寶藏王 | Коджан 고장 高藏, Поджан 보장 寶藏 | 642—668 |
Примітки: імена і дати легендарної лінії даються по джерелу Самгук Сагі. Вей шу (Історія династії Вей) приводить такі імена: 朱蒙 Чумон (Жумэнь}, 閭達 Люйда, 始閭諧 Шилюйхе, 如栗 Жулі и 莫來 Молай. Імена цієї лінії в том чи іншому виді появились в V столітті, коли імператор Чансу звів своєму батьку пам'ятник, а Когурьо зав'язало контакти з Північним Веєм. Підпис до пам'ятника дає такі імена: 鄒牟 Чхумо, 儒留 Юрю, и 大朱留 Теджурю. Зв'язок між цими іменами досі залишається неясним.
Сілла [ред.]
Сілла (57 до н. е. — 935 н. э.) була одним з Трьох корейських королівств. В Сіллі правили сім'ї Пак, Сок і Ким. Правителі Сілли носили різні титули, включаючи Ісагим, Маріпкан, Ван, і Йован. Як і деякі королі Пекчє, окремі представники династії брали титул імператора.
- Пак Хьоккосе 박 혁거세 (57 до н. е.-4 н. е.)
- Намхе Чхачхаун 남해 차차웅 (4-24)
- Юрі (24-57) 유리이사금 儒理尼師今 (Королі від Юрі до Хирхе носили титул Ісагим, старокорейське «правитель»).
- Тхархе 탈해이사금 脫解尼師今 (57-80)
- Пхаса 파사이사금 婆娑尼師今 (80-112)
- Чима 지마이사금 祗摩尼師今 (112-134)
- Ільсон 일성이사금 逸聖尼師今 (134-154)
- Адалла 아달라이사금 阿達羅尼師今 (154-184)
- Порхю 벌휴이사금 伐休尼師今 (184-196)
- Нехе 내해이사금 奈解尼師今 (196-230)
- Чобун 조분이사금 助賁尼師今 (230-247)
- Чхомхе 첨해이사금 沾解尼師今 (247-261)
- Мічху 미추이사금 味鄒尼師今 (262-284)
- Юрє 유례이사금 儒禮尼師今 (284-298)
- Кірім 기림이사금 基臨尼師今 (298-310)
- Хирхе 흘해이사금 訖解尼師今 (310-356)
- Немуль 내물이사금 奈勿尼師今 (356-402) (Королі від Немуля до Соджі носили титул Маріпкан, старокорейське «правитель»).
- Сільсон 실성이사금 實聖尼師今 (402-417)
- Нольджи 눌지마립간 訥祗馬立干 (417-458)
- Чабі 자비마립간 慈悲馬立干 (458-479)
- Соджи 소지마립간 炤智馬立干 (479-500)
- Чиджин 지증왕 智證王 (500-514) (Королі від Чиджина до Кьонсуна носили титул Ван («король»), виключаючи деяких, відмічених нижче окремо.
- Попхин Великий 법흥태왕 法興太王 (514-540) (Попхин носив титул Тхеван", «великий король»)
- Чинхин Великий 진흥태왕 眞興太王 (540-576) (Чинхин носив титул Тхеван", «великий король»)
- Чинджі 진지왕 眞智王 (576-579)
- Чинпхьон 진평왕 眞平王 (579-632)
- Сондок 선덕여왕 善德女王 (632-647) (Королеви Сондок і Чиндок носили титул Йован, «королева»)
- Чиндок 진덕여왕 眞德女王 (647-654)
- Муйоль 무열왕 武烈王 (654-661)
- Мунму 문무왕 文武王 (661-681)
- Сінмун 신문왕 神文王 (681-691)
- Хьосо 효소왕 孝昭王 (692-702)
- Сондок 성덕왕 聖德王 (702-737)
- Хьосон 효성왕 孝成王 (737-742)
- Кьондок 경덕왕 景德王 (742-765)
- Хегон 혜공왕 惠恭王 (765-780)
- Сондок 선덕왕 宣德王 (780-785)
- Вонсон 원성왕 元聖王 (785-798)
- Сосон 소성왕 昭聖王 (798-800)
- Еджан 애장왕 哀莊王 (800-809)
- Хондок 헌덕왕 憲德王 (809—826)
- Хиндок 흥덕왕 興德王 (826-836)
- Хийган 희강왕 僖康王 (836-838)
- Міне 민애왕 閔哀王 (838-839)
- Сінму 신무왕 神武王 (839)
- Мунсон 문성왕 文聖王 (839-857)
- Хонан 헌안왕 憲安王 (857-861)
- Кьонмун 경문왕 景文王 (861-875)
- Хонган 헌강왕 憲康王 (875-886)
- Чонган 정강왕 定康王 (886-887)
- Чинсон 진성여왕 眞聖女王 (887-897) (Королева Чинсон носила титул Йован, «королева»)
- Хьогон 효공왕 孝恭王 (897-912)
- Сіндок 신덕왕 神德王 (913-917)
- Кьонмьон 경명왕 景明王 (917-924)
- Кьоне 경애왕 景哀王 (924-927)
- Кьонсун 경순왕 敬順王 (927-935)
Пархе [ред.]
Пархе (669—926) стало наступником Когурьо в північних землях Кореї, Манчжурії і нинішньої території Приморського краю Росії. Засновник назвав королівство Чин, оголосивши його наступником Когурьо, проте в історії залишилася назва Пархе (Бохайпо-китайськи) після того як з Китаєм були налагоджені постійні контакти. Правителі носили титулХвандже(«імператор»), а їх храмові імена, за рідкісним винятком, закінчувалися на -джо або -джон.
| # | Посмертне ім'я (諡號) | Хангиль/ханчча | Прижиттєве ім'я | Хангиль/ханчча | Період правління | Названня епохи (年號) |
| 1 | Ко | 고왕 高王 | Теджойон | 대조영 大祚榮 | 698—718 | Чхонтхон 천통 天統 |
| 2 | Му | 무왕 武王 | Темує | 대무예 大武藝 | 718—737 | Інан 인안 仁安 |
| 3 | Мун | 문왕 文王 | Техинму | 대흥무 大欽茂 | 737—793 | Техин 대흥 大興 (Порьок 보력 寶曆 774-?) |
| 4 | Воний | 폐왕 廢王 | Тевон | 대원의 大元義 | 793—794 | немає |
| 5 | Сон | 성왕 成王 | Техвайо | 대화여 大華與 | 794 | Чунхин 중흥 中興 |
| 6 | Кан | 강왕 康王 | Тесиннін | 대승린 大嵩璘 | 794—808 | Чонрьок 정력 正曆 |
| 7 | Чон | 정왕 定王 | Тевоню | 대원유 大元瑜 | 808—812 | Йондок 영덕 永德 |
| 8 | Хий | 희왕 僖王 | Теоний | 대언의 大言義 | 812—817? | Чуджак 주작 朱雀 |
| 9 | Кан | 간왕 簡王 | Темьончхун | 대명충 大明忠 | 817?-818? | Тхесі 태시 太始 |
| 10 | Сон | 선왕 宣王 | Тейнсу | 대인수 大仁秀 | 818?-830 | Конхин 건흥 建興 |
| 11 | ? | Тейджин | 대이진 大彝震 | 830—857 | Хамхва 함화 咸和 | |
| 12 | ? | Тегонхван | 대건황 大虔晃 | 857—871 | Конхван 虔晃 건황 | |
| 13 | Кьон | 경왕 景王 | Техьонсок | 대현석 大玄錫 | 871—895 | |
| 14 | ? | Тевігє | 대위계 大瑋瑎 | 895—907? | ||
| 15 | Е | 애왕 哀王 | Тейнсон | 대인선 大諲譔 | 907?-926 |
Корьо [ред.]
Корьо (918—1392) управлялось династією Ван. Перший король мав храмове ім'я Тхеджо, яке означає «великий засновник». цим іменем називались перші королі Корьо і Чосон, так як вони були засновниками династій Ван і І(Лі) відповідно.
Двадцять три перших короля в наступному списку (до Вонджона) мали храмові імена, що закінчувалися на джон. Починаючи з Чхунньоля (двадцять п'ятого короля), всі інші королі Корьо мали титул Ван («король»). Названня епох вказані в скобах.
- Тхеджо (Чхунсу) 태조 (918-943)
- Хеджон 혜종 (943-945)
- Чонджон 정종 (945-949)
- Кванджон (Чунпхун) 광종 (949-975)
- Кьонджон 경종 (975-981)
- Сонджон 성종 (981-997)
- Мокчон 목종 (997-1009)
- Хьонджон 현종 (1009-1031)
- Токчон 덕종 (1031-1034)
- Чонджон 정종 (1034-1046)
- Мунджон 문종 (1046-1083)
- Сунджон 순종 (1083)
- Сонджон 선종 (1083-1094)
- Хонджон 헌종 (1094-1095)
- Сукчон 숙종 (1095-1105)
- Йєджон 예종 (1105-1122)
- Інджон 인종 (1122-1146)
- Ийджон 의종 (1146-1170)
- Мьонджон 명종 (1170-1197)
- Сінджон 신종 (1197-1204)
- Хийджон 희종 (1204-1211)
- Канджон 강종 (1211-1213)
- Коджон 고종 (1213-1259)
- Вонджон 원종 (1259-1274)
- Чхунньоль 충렬왕 (1274-1308) (Чхунньоль став першим в Корйо правителем, що носив титул Ван, «король»)
- Чхунсон 충선왕 (1308-1313)
- Чхунсук 충숙왕 (1313-1330; 1332—1339)
- Чхунгє 충계왕 (1330—1332; 1339-1344)
- Чхунмок 충목왕 (1344-1348)
- Чхунджон 충정왕 (1348-1351)
- Конмин 공민왕 (1351-1374)
- У 우왕 (1374-1388)
- Чхан 창왕 (1388-1389)
- Конян 공양왕 (1389-1392)
Чосон [ред.]
Чосон (1391—1897) стала прнаступником Коре. У 1897, коли Чосон стала Корейською імперією, деякі з королів Чосон були посмертно зведені в ранг імператорів. Монархи Чосон мали храмове ім'я, що закінчується на джо або джон. Джо давалося першим королям або імператорам нової лінії всередині династії, іншим давалося ім'я, що закінчується на джон . Два короля, Йонсангун і Кванхегун, були позбавлені своїх храмових імен після закінчення правління. Кожен монарх мав своє посмертне ім'я, що включає титулВан(«король»),Хвандже(«імператор»),Теван(«великий король») абоТедже («великий імператор»).
- Тхеджо 태조 (1392—1398)
- Чонджон 정종 (1398-1400)
- Тхеджон 태종 (1400-1418)
- Седжон 세종 (1418-1450)
- Мунджон 문종 (1450-1452)
- Танджон 단종 (1452-1455)
- Сєджо 세조 (1455-1468)
- Йєджон 예종 (1468-1469)
- Сонджон 성종 (1469-1494)
- Йонсангун 연산군 (1494-1506)
- Чунджон 중종 (1506-1544)
- Інджон 인종 (1544-1545)
- Мйонджон 명종 (1545-1567)
- Сонджо 선조 (1567-1608)
- Кванхегун 광해군 (1608-1623)
- Інджо 인조 (1623-1649)
- Хьоджон 효종 (1649-1659)
- Хьонджон 현종 (1659-1674)
- Сукчон 숙종 (1674-1720)
- Кьонджон 경종 (1720-1724)
- Йонджо 영조 (1724-1776)
- Чонджо 정조 (1776-1800)
- Сунджо 순조 (1800-1834)
- Хонджон 헌종 (1834-1849)
- Чхольджон 철종 (1849-1864)
- Коджон 고종 (1864-1907)
- Сунджон 순종 (1907-1910)
Корейська імперія [ред.]
Корейська імперія (1897—1910) була створена під ознаменування закінчення періоду китаїзації. Офіційно імператорів було називати їх згідно з назвами відповідних епох, але на практиці частіше використовувалися їхні храмові імена.
| Посмертне ім'я (諡號) | Прижиттєве ім'я | Період правління | Названня епохи |
| Коджон (Кванму) 고종 | І (Лі) Мьонбок 이명복 | 1864-1907 | Кванму 광무 光武 |
| Сунджон (Юнхи) 순종 | І (Лі) Чхок 이척 | 1907-1910 | Юнхи 융희 隆熙 |
Колоніальний період [ред.]
Сунджон [ред.]
В 1910 році Корея була анексована Японією. Останній імператор Кореї Сунджон був понижений в ранзі до короля. Він помер в 1926 році в палаці Чхандоккун (японська назва - Седокукю). З його смертю династія Лі припинила своє існування.
Імператор Японії [ред.]
Оскільки Корея увійшла до складу Японської імперії, імператор Японії з 1910 по 1945 роки був і правителем Кореї.
| Посмертне ім'я | Прижиттєве ім'я | Період правління | Названня епохи |
| Мейдзі 明治 | Муцухіто 嘉仁 | (1868-) 1910-1912 | Мейдзі 明治 |
| Тайсьо 大正 | Йосіхіто 嘉仁 | 1912-1926 | Тайсьо 大正 |
| Сьова 昭和 | Хірохіто 裕仁 | 1926-1945 (-1989) | Сьова 昭和 |
Теперішня ситуація [ред.]
Після капітуляції Японії в Другій Світовій війні Корея отримала незалежність. В 1948 році на Корейському півострові було створено дві республіки: Республіка Корея і КНДР. Питання про повернення роду Лі на престол не розглядалося. Тим не менш, деякі його представники проходили обряд коронації. На сьогоднішній день самопроголошеною «імператрицею Кореї» є Лі Хевон (이해원), але її претензії на престол не підтримуються істотною частиною південнокорейського суспільства.
Див. також [ред.]
- Династія Чосон
- Північна Корея (з 1948 року)
- Південна Корея (з 1948 року)
- Список президентів Південної Кореї
- Президент Південної Кореї
Посилання [ред.]
- http://www.rootsinfo.co.kr/index_sub02.html (корейский)
- http://www.rulers.org (английский)
- http://whp057.narod.ru/korea.htm Главы корейского государства
