Список операційних систем

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

{{{заголовок}}}







Класифікація операційних систем[ред.ред. код]

Операційні системи можуть бути класифікованими по базовій технології (Юнікс-подібні чи схожі на Windows), типу ліцензії (комерційна чи вільна), чи розвивається в наш час (застарілі DOS чи NextStep або сучасні Linux і Windows), для робочих станцій (DOS, Apple), або для серверів (AIX), ОС реального часу (VxWorks,QNX) і вбудовані ОС, за типом пристрою (для ПК, для мобільних пристроїв тощо), чи спеціалізовані (керування виробництвом, навчання тощо).

Ранні, що мають історичне значення[ред.ред. код]

Ранні, комерційні[ред.ред. код]

Комерційні[ред.ред. код]

Acorn[ред.ред. код]

Amiga[ред.ред. код]

Atari ST[ред.ред. код]

Apple/Macintosh[ред.ред. код]

Корпорація Be[ред.ред. код]

Novell[ред.ред. код]

DEC/Compaq/HP[ред.ред. код]

  • AIS
  • OS-8
  • ITS (для PDP-6 та PDP-10)
  • TOPS-10 (для PDP-10)
  • TOPS-20 (для PDP-10)
  • WAITS
  • TENEX (от BBN)
  • RSTS/E (працювала на кількох типах машин, в основному PDP-11)
  • RSX-11 (багатокористувацька, багатозадачна ОС для PDP-11s)
  • RT-11 (однокористувацька для PDP-11)
  • VMS (від DEC для серії комп'ютерів VAX, пізніше переіменована в OpenVMS)
  • HP-UX від HP
  • OSF/1 (від DEC; двічі переіменовувалась, спочатку в Digital UNIX, потім на Tru64)

IBM[ред.ред. код]

  • IBSYS
  • OS/2
    • OS/2 v1.0 Вийшла в грудні 1987. OS/2 1.00 була першою операційною системою з вбутованим багатозадачним режимом i80286.
    • OS/2 v1.10SE В жовтні 1988 року вийшла OS/2 версії 1.10SE (Standard Edition).
    • OS/2 v1.10EE 1989 рік.
    • OS/2 v1.20 1989 рік. В листопаді версії OS/2 1.20 (SE и EE) запропонували користувача покращений Presentation Manager.
    • OS/2 v1.30 1991 рік. Так само версії SE та EE)
    • OS/2 v2.00 Весна 1992 року. Це перша OS/2 система, що потребувала процесора i386 з його захищеним режимом.
    • OS/2 v2.10 Травень 1993 року. Для зниження ціни на свої продукти в кінці 1993 року IBM випустила версію OS/2 2.11, що не містила підсистему Win-OS/2
    • OS/2 v3.0 "Warp" і "Warp Connect" В жовтні 1994 року презентовано OS/2 Warp3.
    • OS/2 v4.0 "Merlin" Верересень 1996 року.
    • OS/2 Warp 4.5 Server for E-business "Aurora" В квітні 1999-го на ринку представлено новий продукт IBM OS/2 Warp4.5 Server for E-business (Aurora). Подальші оновлення отримали імена CP1 та CP2 (Convenience Package), що базувалися Aurora.
    • FreeOS Перший проект створення вільної OS/2
    • osFree TPE В грудні 1999 року розпочато роботу над osFree TPE, вільним аналогом OS/2 на базі вихідного коду OS/2 v4.0 "Merlin".
    • osFree У 2000 році почато розробку вільного аналога OS/2 на основі L4:Pistachio
    • eComStation 1.x
  • AIX (різновид Unix)
  • AIX/RT
  • AIX/6000
  • AIX PC
  • AIX/ESA
  • AIX/370
  • AIX 5L
  • OS/400
  • VM/CMS
  • DOS/360
  • DOS/VSE
  • OS/360 (перша ОС для архітектури System 360)
  • MFT (пізніше називається OV/VS1)
  • MVT (пізніше називається OV/VS2)
  • SVS
  • MVS (новіший різновид MVT)
  • TPF
  • ALCS
  • OS/390
  • z/OS, наступна версія IBM OS/390
  • z/VM (новіший різновид VM)
  • z/VSE (новіший різновид VSE)
  • Basic Operating System (перша ОС, реалізована для архітектури System 360)
  • PC-DOS OEM версія MS-DOS, пізніше дороблялася самостійно.
  • ОС ЄС серія не-IBM'івських IBM-сумісних операційних систем

ICT/ICL[ред.ред. код]

  • GEORGE
  • VME
  • DME
  • TME

Microsoft[ред.ред. код]

  • MSX-DOS
  • MS-DOS
  • Xenix (ліцензована версія Unix; продана SCO в 1990х)
  • Windows CE (Compact Edition — компактна редакція, для кишенькових комп'ютерів)

Strawberry Development Group.[ред.ред. код]

Sun Microsystems[ред.ред. код]

Інші комерційні Unix-подібні та інші POSIX-сумісні ОС[ред.ред. код]

  • Aegis/OS (Apollo Computer)
  • Cromix (Unix-emulating OS from Cromemco)
  • Coherent (Емулює Unix ОС від Mark Williams Co. для персональних комп'ютерів)
  • DNIX
  • Dynix
  • Idris
  • IRIX від SGI
  • NeXTSTEP
  • OPENSTEP
  • OS-9 Unix-подібна RTOS. (Емулює Unix ОС від Microware для процесора Motorola 6809)
    • OS-9/68k (Емулює Unix ОС від Microware для процесора Motorola 680x0; створена з OS-9)
    • OS-9000 (портативна емуляція Unix від Microware; одна з реализацій призначена для Intel x86)
  • Plan 9 (мережева ОС, разроблена Bell Labs Computer Research)
  • Inferno (мережева ОС, разроблена Bell Labs Computer Research)
  • QNX (POSIX, мікроядерна операційна система; використовується, в основному, у вбудованих системах реального часу)
  • Rhapsody
  • RiscOS
  • SCO UNIX (від Santa Cruz Operation, куплена компанією Caldera, пізніше преіменованою в SCO)
  • Unix System V (реалізація AT&T Unix, 'SVr4' 4й реліз). Фактично останній "чистий" UNIX. Всі решта зазвичай називають UNIX подібними...
  • UNIflex (Емулює Unix ОС від TSC для DMA-сумісних, Motorola 6809 з розширеною адресацією, наприклад, SWTPC, GIMIX, …)
  • Ultrix (перша версія Unix для VAX і PDP-11 від DEC, базується на BSD)
  • UniCOS

Вільні[ред.ред. код]

Open Source Unix-подібні[ред.ред. код]

  • BSD (Berkeley Software Distribution, реалізація Unix для DEC VAX)
    • 386BSD (одна з open source варіацій BSD)
    • FreeBSD (одна з open source варіацій BSD)
    • OpenBSD (одна з open source варіацій BSD)
    • NetBSD (одна з open source варіацій BSD)
    • DragonFly BSD (одна з open source варіацій BSD)
    • PC BSD (одна з open source варіацій BSD)
    • Midnight BSD (одна з open source варіацій BSD)
  • GNU/Hurd (ОС реалізована як набір серверів, що працюють на мікроядрі Mach)
    • Hurd/L4 (ОС реалізована як набір серверів, що працюють на мікроядрі L4)
  • GNU/Linux (див. Linux)
  • OpenSolaris (проект по відкриттю кодів Solaris)
  • Plan 9 (розподілена ОС, що розроблена Bell Labs)
    • Plan B (розподілена ОС, пішла від Plan 9)
    • Off++ (розподілена ОС, пішла від Plan 9)
  • Inferno (віртуальна ОС, розроблена Bell Labs)
  • SSS-PC (Розроблена в Токійському Університеті)

Дослідницькі Unix-подібні[ред.ред. код]

Дослідницькі не-UNIX[ред.ред. код]

  • AROS - Amiga Research OS, AmigaOS-подібна для процесорів x86
  • Nemesis дослідницька ОС від Кембріджського Університету — подробиці (на английском) [1]
  • TUNES, 1994
  • V (operating system) Stanford, ранні 1980-ті.

Дискові операційні системи[ред.ред. код]

  • QDOS (разроблена Seattle Computer Products для нових процесорів Intel 808x; також відома як SCP-DOS; ліцензована Майкрософт — стала MS-DOS/PC-DOS)
    • MS-DOS (розроблена Microsoft для IBM PC сумісних машин)
    • PC-DOS (версія DOS від IBM для PC)
    • DR-DOS (MS-DOS сумісна ОС від Digital Research, потім Novell, Caldera, Siemens AG ..; на теперішній час використовується в специфічних завданнях) [2]
    • FreeDOS (Вільний ДОС, мета — 100% сумісність з MS-DOS) [3]
    • ROM-DOS (MS-DOS сумісна ОС від Datalight для вбудованих систем) [4]
  • GEM (графічний інтерфейс користувача для MS-DOS / DR-DOS від Digital Research)

Авторські/внутрішні, не-UNIX та інші[ред.ред. код]

Siemens AG[ред.ред. код]

«Домашні» OS[ред.ред. код]

Операційні системи для БК[ред.ред. код]

Операційні системи, що працюють на БК-0010, БК-0010-01, БК-0011 та БК-0011М

Прикладні системи[ред.ред. код]

Надолонник (PDA)[ред.ред. код]

Смартфони[ред.ред. код]

Маршрутизатори[ред.ред. код]

МініАТС[ред.ред. код]

Мікроконтролери, операційні системи реального часу[ред.ред. код]

Вигадані операційні системи[ред.ред. код]

Неіснуючі операційні системи, що згадуються в жартах, книгах, фільмах тощо:

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]