Список чемпіонів UFC

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пояс чемпіона UFC у важкій ваговій категорії.

Нижче наведено список чемпіонів UFC у всіх вагових категоріях у порядку здобуття титулу, а також список чемпіонів турнірів UFC у порядку здобуття титулу.

У статті використовуються такі скорочення:

ТЧ — Тимчасовий чемпіон
ЧЗТ — Чемпіон залишив титул
ЧПТ — Чемпіон позбавлений титулу
[1] — Черговий титул бійця у конкретній ваговій категорії

Чемпіони турнірів[ред.ред. код]

На початку існування UFC першість між бійцями визначалась лише у межах одного турніру. До 1997 року вагові категорії на турнірних змаганнях були відсутні, а всі змагання проводились у вільній вазі. Переможець змагань отримував звання чемпіона турніру. З 1999 року змагання у форматі турніру проходять лише у виключних випадках (наприклад, для розігрування вакантного чемпіонського титулу), і переможці не отримують окремої нагороди за перемогу в турнірі.

Турнір Вагова категорія Чемпіон Дата
«UFC 1» Вільна вага Бразилія Ройс Ґрейсі [1] 12 листопада 1993
«UFC 2» Вільна вага Бразилія Ройс Ґрейсі [2] 11 березня 1994
«UFC 3» Вільна вага США Стів Дженнум 9 вересня 1994
«UFC 4» Вільна вага Бразилія Ройс Ґрейсі [3] 16 грудня 1994
«UFC 5» Вільна вага США Ден Северн [1] 7 квітня 1995
«UFC 6» Вільна вага Росія Олег Тактаров 14 липня 1995
«UFC 7» Вільна вага Бразилія Марку Руас 8 вересня 1995
«The Ultimate Ultimate» Вільна вага США Ден Северн [2] 16 грудня 1995
«UFC 8» Вільна вага США Дон Фрай [1] 16 лютого 1996
«UFC 10» Вільна вага США Марк Колмен [1] 12 липня 1996
«UFC 11» Вільна вага США Марк Колмен [2] 20 вересня 1996
«The Ultimate Ultimate 2» Вільна вага США Дон Фрай [2] 7 грудня 1996
«UFC 12» Важка вага Бразилія Вітор Белфорт 7 лютого 1997
Легка вага США Джеррі Болендер
«UFC 13» Важка вага США Ренді Кутюр 30 травня 1997
Легка вага США Гай Мезгер
«UFC 14» Важка вага США Марк Керр [1] 27 липня 1997
Середня вага США Кевін Джексон
«UFC 15» Важка вага США Марк Керр [2] 17 жовтня 1997
«UFC Japan» Важка вага Японія Кадзусі Сакураба 21 грудня 1997
«UFC 16» Легка вага США Пет Мілетич 13 березня 1998
«UFC 17» Середня вага США Ден Хендерсон 15 травня 1998
«UFC 23» Середня вага Японія Кеніті Ямамото 19 листопада 1999

Короткий час між періодом турнірних змагань і введенням чемпіонату проводились змагання за першість між чемпіонами турнірів (див. вижче) у відкритій вазі. Такі бої на початку існування змішаних єдиноборств називали супербоями (від англ. superfight). Чемпіонами супербоїв UFC, тобто переможцями серед переможців, були лише два атлети: Ден Северн і Кен Шемрок. У 1997 році супербої були відмінені, і стартував чемпіонат.

Чоловіча першість[ред.ред. код]

Найлегша вага[ред.ред. код]

Ваговий діапазон: до 57 кг (125 фунтів).
Змагання за першість у цій ваговій категорії проводяться починаючи з турніру «UFC on FX: Alves vs. Kampmann» (3 березня 2012).

Чемпіон Період чемпіонства Захисти титулу
1 США Демітріус Джонсон 22 вересня 2012 — дотепер 3

Легша вага[ред.ред. код]

Ваговий діапазон: 57 – 61 кг (125 – 135 фунтів).
Змагання за першість у цій ваговій категорії проводяться починаючи з турніру «UFC: Fight For The Troops 2» (22 січня 2011). Ваговий дивізіон сформовано у процесі злиття з чемпіонатом WEC. Першим чемпіоном за версією UFC було визнано останнього чемпіона за версією WEC.

Чемпіон Період чемпіонства Захисти титулу
1 США Домінік Крус 16 грудня 2010 — дотепер 2
Діючий чемпіон Домінік Крус не міг захистити титул через отриману травму, тому між основними претендентами було проведено бій за тимчасову першість, переможцем якого став Ренан Баран.
ТЧ Бразилія Ренан Баран 21 липня 2012 — 6 січня 2014 2
Діючий чемпіон Домінік Крус отримав чергову травму і залишив титул чемпіона. Тимчасовий чемпіон Ренан Баран був визнаний виключним чемпіоном.[1]
2 Бразилія Ренан Баран 6 січня 2014 — дотепер 1

Напівлегка вага[ред.ред. код]

Ваговий діапазон: 61 – 66 кг (135 – 145 фунтів).
Змагання за першість у цій ваговій категорії проводяться починаючи з турніру «The Ultimate Fighter 12 Finale» (4 грудня 2010). Ваговий дивізіон сформовано у процесі злиття з чемпіонатом WEC. Першим чемпіоном за версією UFC було визнано останнього чемпіона за версією WEC.

Чемпіон Період чемпіонства Захисти титулу
1 Бразилія Жозе Алду 20 листопада 2010 — дотепер 6

Легка вага[ред.ред. код]

Ваговий діапазон: 66 – 70 кг (145 – 155 фунтів).
Змагання за першість у цій ваговій категорії проводяться починаючи з турніру «UFC 30» (23 лютого 2001).
До турніру «UFC 31» (4 травня 2001) легка вага класифікувалась як найлегша вага.

Чемпіон Період чемпіонства Захисти титулу
1 США Дженс ПалверЧПТ 23 лютого 2001 — березень 2002 2
Дженс Палвер був позбавлений титулу чемпіона унаслідок юридичного диспуту з UFC.[2]
Протягом вересня 2002 – лютого 2003 в UFC проводились турнірні змагання у легкій ваговій категорії з метою визначення чемпіона. У фіналі за вакантний титул змагались Каол Уно і Бі Джей Пенн, проте змагання завершилось внічию, тому титул чемпіона залишили вакантним.
2 США Шон ШеркЧПТ 14 жовтня 2006 — 4 грудня 2007 1
Шон Шерк був позбавлений титулу: після успішного захисту у його крові були виявлені заборонені стимулюючі речовини.[2]
3 США Бі Джей Пенн 19 січня 2008 — 10 квітня 2010 3
4 США Френк Едгар 10 квітня 2010 — 26 лютого 2012 3
5 США Бен Хендерсон 26 лютого 2012 — 31 серпня 2013 3
6 США Ентоні Петтіс 31 серпня 2013 — дотепер 0

Напівсередня вага[ред.ред. код]

Ваговий діапазон: 70 – 77 кг (155 – 170 фунтів).
Змагання за першість у цій ваговій категорії проводяться починаючи з турніру «UFC Brazil» (16 жовтня 1998).
До турніру «UFC 31» (4 травня 2001) напівсередня вага класифікувалась як легка вага.

Чемпіон Період чемпіонства Захисти титулу
1 США Пет Мілетич 16 жовтня 1998 — 4 травня 2001 4
2 Канада Карлос Ньютон 4 травня 2001 — 2 листопада 2001 0
3 США Метт Х'юз [1] 2 листопада 2001 — 31 січня 2004 5
4 США Бі Джей ПеннЧПТ 31 січня 2004 — 17 травня 2004 0
Бі Джей Пенн був позбавлений титулу, оскільки перейшов до змагань у чемпіонаті K-1 і не міг захистити титул.[3]
5 США Метт Х'юз [2] 22 жовтня 2004 — 18 листопада 2006 2
6 Канада Жорж Сен-П'єр [1] 18 листопада 2006 — 7 квітня 2007 0
7 США Метт Серра 7 квітня 2007 — 19 квітня 2008 0
Діючий чемпіон Метт Серра не міг захистити титул через отриману травму, тому між основними претендентами було проведено бій за тимчасову першість, переможцем якого став Жорж Сен-П'єр.
ТЧ Канада Жорж Сен-П'єр 29 грудня 2007 — 19 квітня 2008 0
Діючий чемпіон Метт Серра поступився титулом у бою проти тимчасового чемпіона Жоржа Сен-П'єра. Сен-П'єр був визнаний виключним чемпіоном.
8 Канада Жорж Сен-П'єр [2] 19 квітня 2008 — 13 грудня 2013 року 9
Діючий чемпіон Жорж Сен-П'єр не міг захистити титул через отриману травму, тому між основними претендентами було проведено бій за тимчасову першість, переможцем якого став Карлос Кондит.
ТЧ США Карлос Кондит 4 лютого 2012 — 17 листопада 2012 0
Тимчасовий чемпіон Карлос Кондит поступився титулом у бою проти діючого чемпіона Жоржа Сен-П'єра. Сен-П'єр був визнаний виключним чемпіоном.
Жорж Сен-П'єр залишив титул чемпіона і завершив кар'єру в UFC.[4]
9 США Джоні Хендрікс 15 березня 2014 — дотепер 0

Середня вага[ред.ред. код]

Ваговий діапазон: 77 – 84 кг (170 – 185 фунтів).
Змагання за першість у цій ваговій категорії проводяться починаючи з турніру «UFC 33» (28 вересня 2001).

Чемпіон Період чемпіонства Захисти титулу
1 США Дейв Менне 28 вересня 2001 — 11 січня 2002 0
2 Бразилія Мурілу БустамантіЧПТ 11 січня 2002 — 5 жовтня 2002 1
Мурілу Бустаманті був позбавлений титулу, оскільки перейшов до змагань у чемпіонаті PRIDE і не міг захистити титул.[2]
3 США Еван Теннер 5 лютого 2005 — 4 червня 2005 0
4 США Річ Франклін 4 червня 2005 — 14 жовтня 2006 2
5 Бразилія Андерсон Сілва 14 жовтня 2006 — 6 липня 2013 10
6 США Кріс Вайдмен 6 липня 2013 — дотепер 1

Напівважка вага[ред.ред. код]

Ваговий діапазон: 84 – 93 кг (185 – 205 фунтів).
Змагання за першість у цій ваговій категорії проводяться починаючи з турніру «UFC Japan» (21 грудня 1997).
До турніру «UFC 31» (4 травня 2001) напівважка вага класифікувалась як середня вага.

Чемпіон Період чемпіонства Захисти титулу
1 США Френк ШемрокЧЗТ 21 грудня 1997 — листопад 1999 4
Френк Шемрок залишив титул чемпіона і завершив кар'єру в UFC.[2]
2 США Тіто Ортіс 14 квітня 2000 — 26 вересня 2003 5
Діючий чемпіон Тіто Ортіз не міг захистити титул через отриману травму, тому між основними претендентами було проведено бій за тимчасову першість, переможцем якого став Ренді Кутюр.
ТЧ США Ренді Кутюр 6 червня 2003 — 26 вересня 2003 0
Діючий чемпіон Тіто Ортіз поступився титулом у бою проти тимчасового чемпіона Ренді Кутюра. Кутюр був визнаний виключним чемпіоном.
3 США Ренді Кутюр [1] 26 вересня 2003 — 31 січня 2004 0
4 Бразилія Вітор Белфорт 31 січня 2004 — 21 серпня 2004 0
5 США Ренді Кутюр [2] 21 серпня 2004 — 16 квітня 2005 0
6 США Чак Лідделл 16 квітня 2005 — 26 травня 2007 4
7 США Куінтон Джексон 26 травня 2007 — 5 липня 2008 1
8 США Форрест Гріффін 5 липня 2008 — 27 грудня 2008 0
9 США Рашад Еванс 27 грудня 2008 — 23 травня 2009 0
10 Бразилія Ліото Мачіда 23 травня 2009 — 8 травня 2010 1
11 Бразилія Маурісіу Руа 8 травня 2010 — 19 березня 2011 0
12 США Джон Джонс 19 березня 2011 — дотепер 6

Важка вага[ред.ред. код]

Ваговий діапазон: 93 – 120 кг (205 – 265 фунтів)
Змагання за першість у цій ваговій категорії проводяться починаючи з турніру «UFC 12» (7 лютого 1997).

Чемпіон Період чемпіонства Захисти титулу
1 США Марк Колмен 7 лютого 1997 — 27 липня 1997 0
2 США Моріс Сміт 27 липня 1997 — 21 грудня 1997 1
3 США Ренді КутюрЧЗТ [1] 21 грудня 1997 — січень 1998 0
Ренді Кутюр розірвав контракт з UFC і залишив титул чемпіона.[2]
4 Нідерланди Бас РюттенЧЗТ 7 травня 1999 — червень 1999 0
Бас Рюттен залишив титул чемпіона і завершив кар'єру в UFC.[2]
5 США Кевін Рендлмен 19 листопада 1999 — 17 листопада 2000 1
6 США Ренді Кутюр [2] 17 листопада 2000 — 22 березня 2002 2
7 США Джош БарнеттЧПТ 22 березня 2002 — 26 липня 2002 0
Джош Барнетт був позбавлений титулу: після бою у його крові були виявлені заборонені стимулюючі речовини.[2]
8 США Рікко Родрігес 27 вересня 2002 — 28 лютого 2003 0
9 США Тім СильвіяЧПТ [1] 28 лютого 2003 — вересень 2003 1
Тім Сильвія був позбавлений титулу: після бою у його крові були виявлені заборонені стимулюючі речовини.[5]
10 США Френк МірЧЗТ 19 червня 2004 — серпень 2005 0
ТЧ Білорусь Андрій Арловський 5 лютого 2005 — 12 серпеня 2005 1
Френк Мір залишив титул чемпіона, оскільки не мав змоги його захистити через отримані у автокатастрофі травми. Тимчасовий чемпіон Андрій Арловський був визнаний виключним чемпіоном.[6]
11 Білорусь Андрій Арловський 12 серпеня 2005 — 15 квітня 2006 1
12 США Тім Сильвія [2] 15 квітня 2006 — 3 березня 2007 2
13 США Ренді Кутюр [3] 3 березня 2007 — 15 листопада 2008 1
Діючий чемпіон Ренді Кутюр не захищав титул через юридичний диспут з UFC,[7] тому між основними претендентами було проведено бій за тимчасову першість, переможцем якого став Антоніу Родріґу Ноґейра.
ТЧ Бразилія Антоніу Родріґу Ноґейра 2 лютого 2008 — 27 грудня 2008 0
Тимчасовий чемпіон Антоніу Родріґу Ноґейра поступився титулом у бою проти Френка Міра. Діючий чемпіон Ренді Кутюр поступився титулом у бою проти Брока Леснара.
14 США Брок Леснар 15 листопада 2008 — 23 жовтня 2010 2
ТЧ США Френк Мір 27 грудня 2008 — 11 липня 2009 0
Тимчасовий чемпіон Френк Мір поступився титулом у бою проти діючого чемпіона Брока Леснара. Леснар був визнаний виключним чемпіоном.
Діючий чемпіон Брок Леснар не міг захистити титул через тривалу хворобу, тому між основними претендентами було проведено бій за тимчасову першість, переможцем якого став Шейн Карвін.
ТЧ США Шейн Карвін 27 березня 2010 — 3 липня 2010 0
Тимчасовий чемпіон Шейн Карвін поступився титулом у бою проти діючого чемпіона Брока Леснара. Леснар був визнаний виключним чемпіоном.
15 США Кейн Веласкес [1] 23 жовтня 2010 — 12 листопада 2011 0
15 Бразилія Жуніур дус Сантус 12 листопада 2011 — 29 грудня 2012 1
16 США Кейн Веласкес [2] 29 грудня 2012 — дотепер 2

Жіноча першість[ред.ред. код]

Легша вага[ред.ред. код]

Ваговий діапазон: 57 – 61 кг (125 – 135 фунтів).
Змагання за першість у цій ваговій категорії проводяться починаючи з турніру «UFC 157» (23 лютого 2013). Ваговий дивізіон сформовано у процесі злиття з чемпіонатом Strikeforce. Першим чемпіоном за версією UFC було визнано останнього чемпіона за версією Strikeforce.

Чемпіон Період чемпіонства Захисти титулу
1 США Ронда Роузі 6 грудня 2012 — дотепер 3

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]