Спис Лонгіна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Розпяття», Нижньорейнський майстер, XV ст.
Священний спис (Спис Лонгина). Зберігається у Віденській скарбниці (Wiener Schatzkammer).

Спис Лонгіна (Спис Долі, Спис Христа) — один з Інструментів Страстей Господніх, піка яку римський воїн Лонгин встромив поміж ребра Ісуса Христа, розп'ятого на Хресті. Як і всі Знаряддя Страстей, спис вважається однією з найбільших реліквій християнства.

Артефакти, що претендують називатися «Списом долі»[ред.ред. код]

У різних церквах світу зберігається кілька реліквій, які вважаються списом Лонгіна, або його фрагментом. З метою встановлення віку, найбільш відповідного євангельським часам, вченими проводяться експертизи.

Вірменський спис[ред.ред. код]

Ця реліквія знаходиться в Вірменії, в скарбниці Ечміадзіна (нова назва Вагаршапат).

Там спис зберігається з XIII століття; до цього перебував в Ґегардаванці (Вірменія), куди був привезений, як вважається, апостолом Тадеєм разом з іншими реліквіями. Це зробило монастир популярним місцем для паломництва вірмен протягом багатьох століть. Назва «Ґегардаванк» фіксується із 1250 р. (Ґегардаванк дослівно перекладається як «Монастир списа»).

Ватиканський спис[ред.ред. код]

Зберігається в Базиліці святого Петра в Римі. Він ототожнюється зі списом, що зберігався в Константинополі, а спочатку в Єрусалимі, принаймні з VI століття.

Перша згадка про спис зустрічається у Антонія з П'яченци (570) [1], який, здійснивши паломництво в Єрусалим, написав, що в храмі Святого Сіону він бачив «... терновий вінець, яким був увінчаний наш Господь, і спис, яким він був заколеним». У 614 р. Єрусалим був захоплений персами, до них же потрапили і всі Страсні реліквії. Згідно з Великодньою хронікою [1] наконечник списа був відламаний, і в тому ж 614 році опинився в Константинополі, де з тих пір зберігався спочатку в храмі Святої Софії, а пізніше в церкві Фароської Богоматері разом з іншими святинями християнства. Втім, за іншими повідомленнями, спис і далі залишався в Єрусалимі на галереях храму Гробу Господнього. Єпископ Аркульф, що побував на Святій землі бл. 670 р., говорив: «... спис є вправленим в дерев'яний хрест в портику базиліки Костянтина; древко цього списа розколоте на дві частини ...» [2], це підтверджував і візантійський паломник першої половини IX ст. Єпіфаній. «А між темницею і розп'яттям є двері святого Костянтина ... Тут же лежать Спис, і Губка, і Тростина ...». [3] Після IX ст. відомостей про знаходження списа в Єрусалимі в джерелах немає.

У Константинополі він залишався до 1492, коли був подарований султаном папі Інокентію VIII, відвезений в Рим і поміщений в соборі Святого Петра.

Віденський спис[ред.ред. код]

Докладніше: Віденський спис

Віденський спис веде свою історію з часів Оттона I (912 - 973 рр.). Він характеризується вкрапленням металу, який вважається цвяхом із розп'яття. Спис разом з іншими атрибутами імператорської влади з кінця XVIII століття зберігається в палаті скарбів Віденського палацу. У 1938 році, після анексії Австрії, обербургомістр Лібель переніс з Віденського палацу атрибути імператорської влади, які він виставляв протягом року в церкві св. Катаріни. Обставини перевозу атрибутів імператорської влади з Відня до Нюрнберга та їх повернення Австрії генералом Джорджем Паттоном, обросли численними легендами. Завдяки цьому, спис є важливою складовою частиною сучасної міфології, яка виникла навколо замку Вевельсбург.

Краківський спис[ред.ред. код]

Після дослідження виявився копією віденського списа[4].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б . htm Catholic Encyclopedia. The Holy Lance
  2. / 660-680/Arculf/text1.htm Аркульфа розповідь про святі місця, записана Адаманом бл. 670 року. Видав і переклав І. Помяловський // ППС. СПб., 1898. Т. 17, вип. 1. С. 67-68.
  3. Повість Єпіфанія про Єрусалим та сущих в ньому місць першої половини IX ст., Під ред. В. Г. Василевського / / ППС. СПб., 1886. Т. 4, вип. 2, кн. 11. С. 1, 10, 16. Комм. с. 49-58.
  4. Justin Griffin. The Grail procession]

Посилання[ред.ред. код]

Спис Лонгина на інтернет-сторінці Віденської скарбниці (нім.)