Спитек I з Ярослава

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Спитек І з Тарнова,[1] Ярослава (*1367 — †1435) — польський шляхтич гербу Леліва, військовий та державний діяч Королівства Польського (Яґеллонів).

Коротка біографія[ред.ред. код]

Син старости генерального Русі Яна з Тарнова і Катерини Тарновської.
Під час анексії земель Руського королівства королева Ядвига 1387 року подарувала Янові з Тарнова місто Ярослав, Пшеворськ. Внаслідок цього його син прибрав ім'я Спитко І з Тарнова і Ярослава, започаткувавши рід Ярославських — як гілку роду Тарновських. Він поділив старі та отримані міста та прилеглі «ключі» поміж синами Яном і Спитком, який отримав Ярослав і Белжець.

Посади: воєвода сандомирський з 1433 року, генеральний староста Русі з 1422 року.

У шлюбі з Сандохнею зі Зґл(в)обеня народилось п'ятеро дітей:[2]

Примітки[ред.ред. код]

  1. W. Dworzaczek. Jarosławski Spytek (pisał się Spytek z Tarnowa, po śmierci zwany Spytkiem z Jarosławia) h. Leliwa (zm. 1444) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1964. — Tom Х/4, zeszyt 47.— 638 s.—   S. 4-5 (пол.)
  2. Jarosławscy пол.

Посилання[ред.ред. код]