Спиш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Географічне розташування

Спиш (словац. Spiš, нім. Zips, угор. Szepes; пол. Spisz) — історична область у північно-східній Словаччині (невелика частина її належить до Польщі), розташована у Центральних Карпатах і Західних Бескидах; охоплює котловини гори Попраду і гори Гернаду, гірські масиви Списька Магури і Левоцьких гір та невеликі частини Татр і Словацьких Рудних Гір.

  • Площа бл. 3 700 км²
  • Населення 255 000 меш. (1965).

Територія Спиша пізно заселена, спершу словаками з півдня, поляками з півночі, пізніше (13 в.) німцями (спиські міста) і (13 — 15 ст.) українцями, які прийшли зі сходу (плем'я лемків). Спиш належав до Угорщини (частина у 15 — 18 ст. до Польщі) і становив до 1919 Списький комітат, тепер входить до складу Словаччини (Східна Словацька область) і Польщі. Українці заселюють північну і східну частини Спиша (Старо-Любовнянську округу) — частково суцільно (площа 230 км²), частково етнічними островами (найбільше на північному заході висунений острів — село Остурня). Число українців у Спиші близько 15 000, вони живуть майже винятково в селах і займаються хліборобством та розводять худобу; у селах на північному заході довгий час мав значення мандрівний промисел, зокрема дротярство.

У XII столітті столицею Списького комітата став Спішський Град, з XVI століття — Левоча. В наш час найбільшим містом Спиша є Попрад.

Література[ред.ред. код]