Спиш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Спиш (нім. Zips, угор. Szepes), іст. країна у півн.-сх. Словаччині (її маленька частина належить до Польщі), положена у Центр. Карпатах і Зах. Бескидах; охоплює котловини гор. Попраду і гор. Гернаду, гірські масиви Списька Магури і Левоцьких гір та невеликі частини Татр і Словацьких Рудних Гір.

Площа бл. 3 700 км²
Населення 255 000 меш. (1965).

Територія С. пізно заселена, спершу словаками з півд., поляками з півн., пізніше (13 в.) німцями (спиські міста) і (14 — 15 ст.) українцями, які прийшли зі сх. (плем'я лемків). С. належав до Угорщини (частина у 15 — 18 ст. до Польщі) і становив до 1919 Списький комітат, тепер входить до складу Чехо-Словаччини (Сх. Словацька область) і Польщі. Українці заселюють півн. і сх. частини С. (Старо-Любовнянську округу) — частково суцільно (площа 230 км²), частково в етнічних островах (найбільше на півн. зах. висунений о. — с. Остурня). Ч. українців у С. бл. 15 000, вони живуть майже винятково на с. і займаються хліборобством та плеканням худоби; у с. на півн. зах. довгий час мав значення мандрівний промисел, зокрема дротярство.