Сплітсько-Далматинська жупанія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сплітсько-Далматинська жупанія
Splitsko-dalmatinska županija
—  жупанія  —
Прапор
Прапор
Герб Сплітсько-Далматинська жупанія }}}
Герб
Координати: 43° пн. ш. 17° сх. д. / 43° пн. ш. 17° сх. д. / 43; 17
Адміністративний центр Спліт
Уряд
 - Жупан Анте Санадер (ХДС)
Площа
 - Повна 4534 км²
Населення (2001) [1]
 - Усього 463 676
 - Густота 102,3/км²
Телефонний код(и) 021
Веб-сайт: http://www.dalmacija.hr/
Розташування жупанії в межах Хорватії
Розташування жупанії в межах Хорватії
Курортне місто Брела
Річка Цетіна
Печерний монастир «Pustinja Blaca» на острові Брач
Пляж «Золотий ріг» на острові Брач
Адріатичне море між Омішом і Макарскою
Курорт Башка-Вода

Сплітсько-Далматинська жупанія (хорв. Splitsko-dalmatinska županija) — жупанія на півдні Хорватії, в області Далмація. Столиця жупанії — найбільше місто Далмації Спліт.

Географія і клімат[ред.ред. код]

Жупанія розташована в Середній Далмації, простирається витягнутою смугою від узбережжя Адріатики на південному заході до кордону з Боснією і Герцеговиною на північному сході, включаючи також довколишні острови, найбільші з яких це Брач, Хвар, Віс і Шолта. На північному заході межує з Шибеницько-Кнінською жупанією, на південному сході з Дубровницько-Неретванською жупанією.

Сплітсько-Далматинська жупанія з площею 4540 км² є другою за величиною жупанією Хорватії. Найвища точка — гора святого Юрія (Біоково) (1762 м). Найдовша річка — Цетіна (105 км). Найбільший острів — Брач (395 км²).

На узбережжі і на островах жупанії переважає середземноморський клімат. Для материкової частини характерний субсередземноморський, а в гірських районах — гірський клімат. Літо — сухе і тепле (середня температура повітря влітку 26 °C). Зими — м'які, з невеликою кількістю опадів. На материковій частині різниця температур вища. Серед вітрів виділяються бора — вітер, що дме з материка на море і приносить із собою прохолодну погоду, та південний вітер юго (сіроко), що дме з моря на суходіл і приносить теплу та хмарну погоду.

Населення[ред.ред. код]

Населення жупанії — 463 676 осіб[1]. Жупанію населяють хорвати (96,30%), серби (1,19%), албанці (0,19%), боснійці (0,19%), словенці (0,19%), чорногорці (0,13%), (за даними на 2001 рік)[2].

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Жупанію поділено на 16 міст і 39 громад. За переписом 2001 року ці міста і громади мали таке населення.

Міста[ред.ред. код]

Місто Кількість жителів
Спліт 175 140
Каштела* 34 103
Солін 15 850
Макарска 13 381
Сінь 11 468
Трогір 10 907
Оміш 6 565
Імотскі 4 347
Хвар 3 672
Супетар 3 016
Тріль 2 381
Вргорац 2 188
Старі-Град 1 906
Віс 1 776
Коміжа 1 523
Врліка 959

* Місто Каштела включає населені пункти Каштел-Ґоміліца (4075 жителів), Каштел-Камбеловац (4505), Каштел-Лукшіч (4880), Каштел-Нові (5309), Каштел-Старі (6448), Каштел-Сучурац (6236) та Каштел-Штафіліч (2650).

Громади[ред.ред. код]

Громада Кількість жителів
Башка-Вода 2924
Бол 1661
Брела 1771
Ціста-Прово 3674
Діцмо 2657
Дуґі-Рат 7305
Дуґополє 3120
Ґрадац 3615
Хрваце 4116
Єлса 3656
Кліс 4367
Лечевіца 740
Локвічіці 1037
Ловреч 2500
Маріна 4771
Мілна 1100
Муч 4074
Нережіща 868
Округ 2980
Оток 5782
Подбаблє 4904
Подгора 2884
Подстрана 7341
Постіра 1553
Прґомет 797
Приморскі-Долац 839
Проложац 4510
Пучіща 2224
Руновічі 2643
Сеґет 4904
Селца 1977
Сучурай 492
Сутіван 759
Шестановац 2685
Шолта 1479
Тучепі 1763
Задвар'є 277
Заґвозд 1642
Зміявці 2130

Визначні місця[ред.ред. код]

У список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входять три об'єкти на території жупанії:

У гірському масиві Біоково утворено природний парк.

Серед інших визначних пам'яток:

  • «Синя печера» (хорв. Modra špilja) на острові Бішево
  • Острів Брач і його найвища вершина Відова гора та пляж «Золотий ріг» біля міста Бол
  • Курортна «Макарска рів'єра» та її центр Макарска
  • Каньйон річки Цетіна
  • Озера Червоне озеро і Блакитне озеро
  • Печерний монастир «Pustinja Blaca» на острові Брач

Економіка і промисловість[ред.ред. код]

У жупанії розвинені туризм, торгівля, переробна промисловість, суднобудування, машинобудування, текстильна індустрія.

Знамениті земляки[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Розподіл населення за статтю та віком, по поселеннях — Центральне бюро статистики Хорватії (англ.)
  2. Населення за національністю, по містах і муніципалітетам — Центральне бюро статистики Хорватії (англ.)

Посилання[ред.ред. код]

Координати: 43°10′ пн. ш. 16°30′ сх. д. / 43.167° пн. ш. 16.500° сх. д. / 43.167; 16.500